Перші згадки про взаємопроникнення української та німецької культур сягають кінця XV століття та пов’язуються з ім’ям знаменитого німецького художника Альбрехта Дюрера. Але в силу історичної давності та недостатньої вивченості саме через призму взаємовпливу обох культур дані зв’язки представляються актуальними для подальшого дослідження.
Кардинально інша ситуація постала в кінці XVIII століття, коли погляд музикознавчої спільноти звернувся до славетного Людвіга ван Бетховена та його творчої співпраці з сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Андрієм Розумовським. Молодий гетьманич був не тільки фінансовим покровителем композитора, а й справжнім другом, який відкрив митцю широке поле можливостей, познайомивши з українською народною пісенністю.
На його замовлення Бетховен створив три «Квартети Розумовського» (1806 р.), у яких були використані мелодії та окремі мотиви українських народних пісень «Ой на дворі метелиця» та «Від Києва до Лубен насіяла конопель».
Співпраця обох країн у кінці ХІХ – на початку ХХ століттях здебільшого пов’язана з масовою еміграцією української інтелігенції на територію Німеччини та започаткування феномена української діаспори. Знаковими містами для українців стали Берлін (Berlin), де було створено Німецько-українське товариство, Українське національне об’єднання, Українську громаду та ін., Мюнхен (Münich) – заснований Український вільний університет (Ukrainische Freie Universität), Аугсбург (Augsburg) – закладено Українську вільну академію наук та інші.
На сьогодні, в непростий для України час, ми маємо велику кількість українців, які волею долі опинилися на теренах Німеччини. Трагічна ситуація повномасштабного вторгнення росії в Україну дала поштовх для формування найтісніших зв’язків музикантів обох країн. Результатом цієї співпраці стала організація нових і залучення до вже існуючих фестивалів різноманітних українських колективів. Йдеться, зокрема, про благодійний фестиваль «Звуки України», який започаткувала солістка Львівської філармонії Віоліна Петриченко, «Cologne Jazz Week» у місті Кельні (Köln), «Reeperbahn Festival» у Гамбурзі (Hamburg) та інші. Також проводяться благодійні концерти, серед яких варто згадати липневий захід «Konzert für die Ukraine» у Берліні (Berlin), а також «Ukraine Benefiz Konzert», який відбувся 25 травня 2023 року в Оберхаузені (Oberhausen) і тривав понад 5 годин. Це було спричинене бажанням багатьох колективів і виконавців узяти участь у заході, тим самим висловивши підтримку українському народові.
Така ситуація на мистецькому поприщі не є односторонньою, адже композитори та виконавці Німеччини, в свою чергу, не поривають зв’язків з Україною. Яскравим прикладом є композитор, член Спілки композиторів Німеччини GEMA, органіст і диригент Ортвін Беннінгофф (Ortwin Benninghoff). Митець ще з перших років Незалежності України почав цікавитися всіма сферами існування народу: історією, політикою, побутом, культурою, зокрема музичною спадщиною, менталітетом.
Після початку російської воєнної агресії активна співпраця тільки розширилася. Ортвін Беннінгофф організовує численні благодійні концерти по всій Німеччині, знайомлячи аудиторію у складі тріо «Kiewer Orgeltrio» (Ортвін Беннінгофф – орган, Оксана Попсуй – перша скрипка, Наталія Васильєва – друга скрипка) з творами українських композиторів (Дмитро Бортнянський, Левко і Жанна Колодуби, Юлія Грицун та інші).
Окрім допомоги «зі сцени», митець став справжнім волонтером у справі допомоги українським біженцям. У березні 2022 року, коли війна змусила сотні тисяч сімей покинути дім, німецький композитор прихистив родини директора Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького Володимира Суховерського та скрипальки Наталії Васильєвої.
Особливо хочеться зупинитися на теплих стосунках митця з відомим українським подружжям композиторів Жанни й Левка Колодубів. Не одне десятиліття творча група спільними зусиллями організовувала численні концерти та інші мистецькі заходи. Велика територіальна відстань між Україною та Німеччиною не заважала їм постійно відвідувати одне одного.
Ці дружні стосунки вилилися у знакову подію останнього фестивалю «Kyiv Music Fest», яка відбулася 6 жовтня 2023 року в Залі імені академіка Олега Тимошенка Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Концерт став однією з родзинок фестивалю, свідченням величезної уваги та бажання публіки послухати твори українських і німецьких композиторів.
Відкривав музичне дійство твір Юлії Грицун «Сюїта в старовинному стилі» для камерного оркестру на чотири частини: «Чакона», «Пасакалія», «Павана» та «Гальярда». Композиція написана в формі старовинної сюїти, але образна семантика й присвята твору пов’язана з однією зі сторінок української історії, трагедією ХХ століття – Голодомором 1932–1933 років. Не випадково друга редакція опусу виконується паралельно з віршами українського поета Сергія Невальонного, які проникнуті болем, стражданнями та горем українського народу.
То була прем’єра «Сюїти в старовинному стилі» на «Kyiv Music Fest». Її позитивно сприйняла слухацька аудиторія, котра нагородила авторку бурхливими оплесками та вигуками «браво!»
Наступний твір, презентований німецькою стороною, познайомив публіку з молодою німецькою композиторкою – Марейке Ленц (Mareike Lenz) «WAR» («Війна»). Він присвячений сьогоднішнім реаліям, трагічному сьогоденню України.
У композиції яскраво відчутні три розділи, що відповідають образним сферам «Мир – Війна – Бажання перемоги». Саме на такому конфліктному зіткненні двох протилежних систем будується образна семантика, що передана через чергування різких акордових дисонансів із музикою більш ліричною, мрійливою, місцями меланхолійною.
Своєрідною кульмінаційною точкою концерту стала композиція відомої української мисткині Жанни Колодуб. Твори Жанни Юхимівни добре відомі в багатьох європейських країнах, а також у США й Канаді. Не одне покоління музикантів виховується на її творах для дітей, у яких Жанна Колодуб органічно поєднує неординарний образний стиль і доступність музичної мови.
Цикл «Нові багателі» (2008 р.) яскраво презентує індивідуальний почерк авторки, якому притаманний картинний стиль показу світу, образне мислення, емоційна, відкрита манера спілкування зі слухачем, яскрава мелодична сфера та програмно-жанрова специфіка. У творі постають мініатюрні замальовки життєвих ситуацій і розкриваються людські переживання.
Як заключний акорд концерту прозвучали «Sechs Impromtus» («Шість експромтів») відомого сучасного маестро Ортвіна Беннінгоффа. Ці невеликі п’єси дають можливість усвідомити, наскільки щільний зв’язок має німецький митець з українською культурою.
Композитора поєднують з Україною не тільки дружні, а й професійні стосунки: багато творів написані під враженнями від українських міст, де він працював (зокрема Чернігова, Харкова та Києва). Не випадково українські народні теми, почуті одного разу, автор активно використовує у своїй музиці. «Шість експромтів» – не виняток. В них можна розпізнати гуцульські мотиви, теми народних пісень Закарпаття тощо.
Українську прем’єру «Sechs Impromtus» публіка прийняла із зацікавленням, адже твори сучасних німецьких авторів не так часто звучать в українських концертних залах. Успіх музичного дійства забезпечили не тільки оригінальні та цікаві твори, а й блискуче їхнє виконання оркестром «Камерата Чернігів». Його засновники і художні керівники – заслужений діяч мистецтв України Володимир Суховерський та Ортвін Беннінгофф (Німеччина), а диригент – заслужений артист України Олександр Шевчук.
Дебютним виступом у рамках «Kyiv Music Fest-2023» «Камерата Чернігів» продемонструвала високий виконавський рівень, абсолютне взаєморозуміння між диригентом і оркестром. До приїзду в Київ оркестр уже зарекомендував себе як висококласний професійний колектив під час літнього турне багатьма містами Німеччини.
Важливо наголосити, що однією зі співорганізаторок цього концерту, авторкою та реалізаторкою ідеї запросити композиторів Німеччини та «Камерату Чернігів» узяти участь у такому престижному міжнародному фестивалі, як «Kyiv Music Fest», була Юлія Грицун – членкиня Національної спілки композиторів України та одна з багаторічних учасниць фестивалю.
Наприкінці хочу висловити надію, що така творча співпраця матиме продовження, адже українська тема швидко розгортається в мистецькому просторі Європи і презентувати її стало важливою та відповідальною задачею для численного загону митців.
Тетяна НЕВАЛЬОННА
