V Міжнародний фестиваль аудіовізуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА відбуватиметься традиційно у Львові з 12 вересня до 17 жовтня. Цьогорічна тема проєкту – «Технології і Чуттєве»
Основна локація фестивалю – LEM Station, інноваційний креативний центр, що постане на місці старовинного трамвайного депо. Вхід на всі події вільний. Організатори – Мистецьке об’єднання НУРТ. Цьогоріч проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. За оновленнями програми можна стежити на фейсбук-сторінці та на сайті.
Участь у події беруть митці з України, Австрії, Болгарії, Греції, Кіпру, Кореї, Польщі, США, Тайваню, Туреччини та Франції. Особливі гості: Марек Холонєвський (Польща), новатор європейського медіаарту, президент Міжнародної конфедерації електроакустичної музики CIME / ICEM; Ґордон Монаган (Канада) – піаніст і композитор, один зі знакових представників північноамериканського аванґарду другої половини ХХ століття; Антоні Райжеков (Австрія) – мультимедійний митець, стипендіат Akademie Schloss Solitude, співорганізатор багатьох ініціатив у сфері мистецтва нових медій в Австрії та Болгарії.
Фестиваль стартує 12 вересня програмою Solaris: цикл перформансів презентацій і лекцій, присвячених 100-річчю Станіслава Лема – фантаста і футуролога, який народився і здобув освіту у Львові. Координатор програми – Марек Холонєвський.
14 вересня відкриється основний виставковий проєкт фестивалю, кураторами якого є засновники ТЕТРАМАТИКИ: композитор Остап Мануляк і художник Михайло Барабаш. Із 28 вересня до 17 жовтня триватимуть інші фестивальні проєкти, освітня програма – протягом усього фестивалю.
Цьогоріч ТЕТРАМАТИКА презентує не лише різні погляди на взаємодію людини з технологіями, а й різні підходи до взаємодії звука та візуальної площини, розвитку звукової драматургії.
Скажімо, один із проєктів циклу Solaris, Voices of the Cosmos, створений двома музикантами й астрофізиком, є тонким експериментом із соніфікацією випромінювання пульсарів і галактик. Рафал Іванський, Войцех Зємба та Себастьян Соберський витворюють музичний перформанс за допомогою електронних інструментів (як цифрових, так і аналогових), змішаних із ритмами й тонами «звуків космосу». Вони використовують отримані за допомогою радіотелескопів оригінальні сигнали та звуки позаземного походження (радіотелескопні мазерні звуки G75.761+0.340, G107.298+5.639; звуки полярного сяйва, кулястого зоряного скупчення в сузір’ї Тукан тощо), архівні записи космічних місій та сигнали з космосу.
Реліз Voices Of The Cosmos 2020 року отримав захоплені рецензії музичних видань. Альбом описували як «саундтрек до неіснуючого фантастичного фільму» або «музику, що робить космос ближчим». Згадка про нього з’явилася навіть у науковому (!) астрономічному виданні URANIA. POSTĘPY ASTRONOMII (1/2021).
Проєкт Moon2 (Денис Колокол – електроніка, рух, Ернест Оґурек – бас і Томек Холонєвський – перкусія) куратори фестивалю окреслюють як імпровізаційну тканину, що базується на драматургії руху. Кожен жест виконавця (Денис – фаховий інструктор із йоги) записується камерою і впливає на електронні звуки, запрограмовані мовою SuperCollider. Це віртуальний світ зі спрощеними фізичними законами, де звуки перетворюються на об’єкти, на поведінку яких впливають природні сили, такі як тяжіння і вітер. Руки виконавця притягують плаваючі звуки – він буквально «схоплює» їх і «малює» їхні траєкторії у просторі. Сам простір є гігантським ефемерним музичним інструментом, звучання з якого видобувається рухами тіла.
Перформанс Speaker Swinging (12 вересня) – класичний приклад творчості авангардистів, які прямо чи опосередковано були пов’язані з рухом fluxus. Легендарний канадський піаніст, композитор і перформер Ґордон Монаган, використовуючи ефект Допплера від обертання голосників, творить плинну, різомну звукову тканину, яка постійно змінюється. Така ж плинність і до того ж великий акцент на імпровізаційності характеризує перформанси GrupLab – міжнародного імпровізаційного колективу зі змінною кількістю учасників, що створений Мареком Холонєвським у Кракові (презентація – 28 вересня).
Надзвичайно цікаві експерименти зі звуковою тканиною є і в основній виставковій програмі (14–30 вересня). Так, інсталяція американської мисткині й композиторки Джулі Зу ілюструє переосмислення традиційної композиції із завершеною формою, де шумовий матеріал доповнюється нюансною візуальною складовою. Перформанс Мехмета Чан Озера тісно пов’язаний з академічною традицією композиції, де велика увага приділяється визначеній формі та розвитку матеріалу.
Натомість «Вербова» авторства Остапа Костюка, Любові Плавської, Тетяни Хорошун і Яни Шлябанської запрошує відвідувачів творити власну композицію, обираючи свій неповторний шляху руху через інсталяцію, і таким чином розвивати звуковий матеріал у відкритій формі.
З обмеженого звукового матеріалу на основі частот, які генерують лактобактерії або впливають на їхній розвиток, відвідувачі можуть реалізувати власний «концерт для лактобактерій» в інсталяції польської мисткині Ніни Шукали «Мікробіологічний звуковий пейзаж». Натомість в інсталяції болгарсько-австрійського митця Антоні Райжекова «Біокоін. Дует у самовизначенні» ми вже не маємо контролю над розвитком звукової тканини і те, що звучить, залежить від характеру розвитку колоній бактерій. Бактерії ростуть на двох монетах – російській та українській – у чашці Петрі, заповненій агаром. Нові культури бактерій і грибів будуть показані у збільшеному вигляді як проекції та додатково озвучені за допомогою оптоелектронного звукового інструмента ORGANIC OSCILLATOR.
Надзвичайно широкий спектр взаємодії з музичним і звуковим матеріалом презентує проєкт Pandemic Media Space, експеримент із перетворення великих масивів даних на музичні композиції. Це спільний проєкт Української асоціації електроакустичної музики і Польського товариства електроакустичної музики. Тут представлені як традиційні акустичні/електроакустичні композиції (Олена Ільницька, Остап Мануляк, Теонікі Рожинек, Моніка Шпирка), так і інтердисциплінарні експерименти на основі складних алгоритмів інтерпретації даних із сенсорів (Пйотр Мадей) чи використання можливостей web-audio (Юрій Булка).
Аудіовізуальна інсталяція Almost year Пйотра Мадея поєднує прочитання даних із вебсайту Pandemic Media Space з прямим ефіром, створеним у студії митця (Пйотр застосував саморобний мультисенсорний пристрій, призначений для моніторингу фізичних умов у студії та навколо неї для отримання безперервної музичної трансляції їх у вигляді інтернет-радіопотоку). Тому в музиці є три шари: пандемічний, погодний і моніторинг середовища навколо студії.
Твір Остапа Мануляка «Еолові процеси» – це збірна назва усіх типів вітрової ерозії. Цей процес є природним, однак внаслідок змін клімату вітрова ерозія може набувати загрозливих масштабів. «Еолові ерозії» мають кілька форм: твір для акустичного ансамблю, твір для інструментів і фіксованого запису, твір для інструментів та електроніки наживо, електроакустична композиція для фіксованого запису. В основі композиції дані про зміни температури й швидкість вітру із платформи Pandemic Media Space, а також спектральний аналіз запису вітру і процесу сальтації (один із типів вітрової ерозії).
Мистецькі твори та практики, що їх із 2013 року послідовно презентує в Україні фестиваль ТЕТРАМАТИКА, працюють принципово у полі експерименту: випробовують межі можливостей мистецтва у співдії з високими технологіями.
Фестиваль зосереджений на мистецтві мультимедійному та інтерактивному. У його фокусі – новітні технології і мультидисциплінарні практики, розкриття потенціалу застосування ІТ в мистецтві, твори, де в одній презентаційній площині переплітаються звук/музика, відео/анімація, зображення, текст. ТЕТРАМАТИКА представляє нові можливості на стику мистецтва й науки, проєкти, посталі внаслідок співпраці музикантів та астрофізиків і мікробіологів, митців та інформатиків, робототехнічні об’єкти й інсталяції, створені за допомогою штучного інтелекту. Так, скажімо, проєкт Voice of Cosmos створений двома музикантами і астрофізиком, а над проєктом MOON2 працюють музичний терапевт, музикант-імпровізатор, медіаартист/магістр інформатики, котрий у перформансі використовує як власне тіло, натреноване йогою, так і можливості програми SuperCollider.
Цьогорічна тема проєкту «Технології і Чуттєве» розвиває тему попереднього фестивалю (2019) – людський чинник у технології. Межа людського і технологічного, що так цікавила Станіслава Лема, виявляється у наші часи ще більш плинною, аніж у добі написання «Футурологічного конгресу» та «Summa Technologiae», підкреслюють автори проєкту. Дослідження цієї межі у мистецтві, промацування її у контакті творців і авторів відгукується тепер майже кожному і кожній, – бо ґаджети справді стали частиною нас. Півтора року соціальної дистанції і віддаленої комунікації тільки посилили пошуки «нової близькості», і саме мистецькі експерименти на межі жанрів і медіумів можуть підказати нам тут наступний крок на шляху втримання присутності людського, гуманістичного навіть у цифровому світі.
«Пандемія спричинила глобальні зміни у взаємодії/спілкуванні людства з технологіями та в багатьох випадках змінила також ставлення до технології, увиразнивши чи то сентиментальну анімізацію ґаджетів, чи навпаки емоційне відторгнення їх і прагнення дотику/живого контакту, навіть незважаючи на небезпеку. Те, що в текстах мислителів існувало в категорії можливого, стало усвідомленою, осутненою реальністю», – йдеться в кураторському тексті проєкту.
Чи готові ми інакше дивитись на взаємодію технологій і людської чуттєвості після року вимушеного соціального дистанціювання? розібратися з цим та іншими питаннями разом і запрошують учасники й автори вже п’ятого міжнародного фестивалю аудіовізуальних мистецтв ТЕТРАМАТИКА.
Нагадаємо: фестиваль ТЕТРАМАТИКА заснований Мистецьким об’єднанням НУРТ у 2013 році та відбувається що два роки. У 2021-му реалізується за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради.
Партнери проєкту: Lem Station, Центр міської історії, Сенсотека, «Львів – місто літератури ЮНЕСКО» (Lviv City of Literature), Студія EESEM ЛНМА імені Миколи Лисенка, кафедра «Актуальні мистецькі практики» ЛНАМ, Студія електроакустичної музики Краківської музичної академії, Французький інститут, Австрійська програма академічних обмінів OeAD, фестиваль AudioArt (Краків). PR-партнер – PR agency Bagels&Letters.
За інформацією пресрелізу
