Фестиваль «КіноБукет», який відбувався в рамках фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage з 16 до 18 серпня, провів три насичених кінодні, запропонувавши публіці традиційно велику та змістовну програму. Ретельно відібрані командою Асоціації «Дивись українське!» стрічки й кінопрем’єри фільмів створили змістовну атмосферу та спонукають до роздумів

Цьогорічний «КіноБукет» продовжує тему «Культура vs війна», яка висвітлює боротьбу українців за свої цінності й спосіб життя. Кінопокази відбувались на двох майданчиках: кінозалі у приміщенні «Трапезної» і просто неба біля Софії Київської. У «Трапезній» демонструвались три програми стрічок: «Захист», «Тривога», «Дім», які представляв програмний директор фестивалю «КіноБукет», відомий кінознавець Володимир Войтенко.

У перший день відбувся допремʼєрний показ стрічки «Да Вінчі» режисера Володимира Сидька (виробництво студії RC Film production). Фільм розповідає про життя та героїчний подвиг Дмитра Коцюбайла, українського добровольця, Героя України, командира батальйону ЗСУ «Вовки Да Вінчі», який загинув 7 березня 2023 року в бою за Бахмут. Майже півтори години спогадів про життя цієї героїчної людини від його близьких, побратимів і керівництва ЗСУ.

«Його хоробрість, безстрашність, готовність до бою щохвилини і турбота про безпеку всіх без винятку бійців його батальйону просто зашкалювали», – згадує наречена Да Вінчі Аліна Михайлова. Режисер стрічки Володимир Сидько розповів, що фільм уже побачили на кількох фестивалях, а також глядачі Великої Британії та країн Європи. Українська публіка зможе дивитись історію про нашого сучасника-героя в кінотеатрах країни з 19 вересня.

Довгоочікувана премʼєра документального фільму «Культура vs війна» (виробництво Асоціації «Дивись українське!») відбулась 17 серпня на майданчику просто неба біля Софії Київської. Цей фільм демонструє правду про війну в Україні через історії знаних митців, що пішли до лав ЗСУ, та діячів культури, які займаються активною волонтерською діяльністю.

Герої проєкту: Сергій Михальчук (кінооператор, військовослужбовець), Ахтем Сеітаблаєв (режисер, актор, військовослужбовець), Сергій Жадан (письменник, музикант, військовослужбовець), Тарас Компаніченко, (кобзар, військовослужбовець), Тарас Тополя (фронтмен гурту «Антитіла», музикант, військовослужбовець), Сергій Вусик (директор гурту «Антитіла», музикант, військовослужбовець), Дмитро Жолудь (гітарист гурту «Антитіла», військовослужбовець), Костянтин і Влада Ліберови (військові документалісти), Михайло Іллєнко (режисер, волонтер), Дмитро Лінартович (актор, військовослужбовець), Євген Нищук (актор, військовослужбовець) та Ярослав Пілунський (кінооператор, військовослужбовець).
Премʼєра фільму за кордоном відбулась 24 лютого 2024 року, до річниці повномасштабного вторгнення рф, одразу на 21-му заході у 12-ти країнах світу: Данії, Індонезії, Угорщині, Іспанії, південній Кореї, Кубі, США, Туреччині, Грузії, Катарі, Естонії та Єгипті для політиків, дипломатів, волонтерів, закордонних журналістів та активістів.

«Це дуже знаково, що фільм “Культура vs війна” презентовано саме під стінами собору Святої Софії. Це має надихати і наближати ще скоріше нашу Перемогу», – ділиться враженнями один із героїв стрічки Євген Нищук.

«Ми отримали багато позитивних відгуків після премʼєри документального фільму “Культура vs війна”, який вперше було показано в Україні на великому екрані. Такі стрічки потрібно демонструвати максимально багато за кордоном задля поширення правди про війну від імені митців, тому рівень довіри до них дуже високий і таких людей неможливо змусити казати те, що вони не хочуть. Такі підходи й інструменти працюють максимально ефективно, а результатами стають збільшення необхідної допомоги Україні від світової спільноти. Фільми проєкту “Культура vs війна” постійно презентуються у різних куточках світу. Зараз ми готуємо низку показів за кордоном до Дня Незалежності України, спецпокази плануються у близько 10-ти країнах світу», – розповідає продюсер фестивалю та Голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

Також 17 серпня відбувся допремʼєрний показ стрічки «Сопілка Перуна» режисера Євгенія Мазуренка (виробництво «Кей Анімейшен Студіо»), який заснований на відеоматеріалах, знятих безпосередньо на бойовій позиції. «Сопілка» – це кодова назва гармати для радіопереговорів. Герої фільму – воїни-артилеристи. Різні люди у мирному житті – на війні вони перебувають в одному обмеженому просторі на кілька сотень метрів посадки та несуть службу неначе древні жерці язичницького племені в сакральному місці. А їхній вівтар – це гармата.

18 серпня на майданчику просто неба відбувся показ стрічки «Глядєлов». (виробництво студій Real Stories Production, DIM Filmhouse, Broom Films). Олександр Глядєлов – український майстер документальної чорно-білої фотографії. Від початку 1980-х і до сьогодні він створює неповторний літопис нашого часу. Знімаючи війни з далеких 1990-х у Придністров’ї, Чечні, Азербайджані, документуючи з 2014 року російсько-українську війну, Олександр був упевнений, – повномасштабний напад росії на Україну невідворотний.

Він одним із перших почав збирати фотодокази після початку повномасштабного вторгнення в Бучі, Ірпіні, Бородянці, Чугуєві, Києві. Оповідачами стрічки є фотографії Глядєлова та люди, що зображені на них. Мандруючи разом із фотографом від Києва і Бучі до Харкова, Одеси, Іловайська, від 1990-х до 2022-го, від безпритульних вуличних дітей до страшних воєн, розв’язаних росією, глядач стає співрозмовником героїв фільму. І разом з Олександром Глядєловим проходить шлях від невідворотності подій сьогодення до впевненості у перемозі добра.

Чорно-білий кінолітопис про легендарного документаліста творці фільму знімали 3,5 роки. Зараз планують покази на світових кінофестивалях.

На локації «Під ясенем» 16 та 17 серпня у рамках проєкту «Культура vs війна» відбулися дві важливі панельні дискусії за участі відомих культурних діячів, митців представників бізнесу й державних органів влади.

16 серпня на панельній дискусії «Культурний геноцид: від злочину до покарання» гості професора КНУ імені Тараса Шевченка, модератора Рени Марутян говорили про здійснення росіянами культурного геноциду на території України. Наводили факти вбивства й катування українських митців і сучасні методики документування воєнних злочинів щодо об’єктів культурної спадщини, розповідали про крадіжки унікальних артефактів з українських музеїв і впровадження російської освіти на окупованих територіях України тощо.

Ця війна – це битва за цінності та цивілізаційний вибір нашого народу. Проте для рф культура є частиною воєнної стратегії захоплення України, а культурний геноцид став інструментом стирання української культурної ідентичності та нищення української нації.

Народною депутаткою України, заступницею голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенією Кравчук у червні 2024 року було подано резолюцію «Протидія нищення культурної ідентичності під час війни та миру» у Комітет із питань культури Парламентської асамблеї Ради Європи у Копенгагені, яку там одноголосно підтримали.

«Це – перша резолюція Ради Європи, яка стосується культури. Завдяки цьому документу швидше відбувається мобілізація міжнародної підтримки у поверненні втрачених культурних цінностей. Наступний крок у цьому напрямку вже також здійснено – у підписаних безпекових угодах між Україною та деякими країнами згадується протидія культурному геноциду», – зауважила депутатка.

Також активну роботу в цьому плані проводить ГО «Товариство Рафаеля Лемкіна». Його співзасновник та адвокат Віталій Титич розповів, що Україна вимагає компенсації за знищений культурний спадок, а команда юристів працює над подачею документів до Міжнародного кримінального суду.

17 серпня темою дискусії «Культурна дипломатія: шляхи розвитку» стали успішні кейси та вектори розвитку цього напрямку. Спільне обговорення – це консолідація зусиль його представників, обмін досвідом та експертизами, взаємодія у формуванні пріоритетів, основних тем, напрямків діяльності та комунікаційних меседжів.

Слід приділяти більше уваги інструментам поширення взаємодії між творчо-мистецькими інституціями й державними органами влади заради підвищення ефективності заходів культурної дипломатії. Обговорення «Під ясенем» стало важливою дискусією між дієвцями культурної дипломатії, бізнесменами й амбасадорами влади.

Директорка Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Вікторія Ляліна-Бойко розповіла про здобутки розвитку публічної дипломатії та успішні кейси, в яких безпосередньо задіяні державні структури. «Стратегія розвитку публічної дипломатії була розроблена ще до повномасштабного вторгнення рф спільно Офісом Президента та МЗС України. Тільки за цей рік проведено понад 150 заходів у посольствах і консульствах України за кордоном разом з Асоціацією “Дивись українське!” Нам вдалось домогтися скасування більше 10-ти концертів артистів-путиністів у різних країнах світу.

Разом із Міністерством молоді та спорту успішно і гучно працював майданчик Volia Space з проєктом підготовки до змагань українських спортсменів під час війни “The Will to Win – Воля до Перемоги!” в Українському домі під час Олімпійських ігор у Парижі», – зазначила Вікторія Ляліна-Бойко.

«У будь-якому масштабному культурному проєкті для позитивного результату важлива синергія держави, бізнесу та митців. Держава повинна виконувати об’єднавчу роль, задавати вектор, бізнес має це підтримувати, а митці – надавати форму й наповнювати усе змістом. Це по-перше. По-друге, наразі як ніколи важливо навчитися підтримувати локальні історії, пам’ять про видатних українців. Це об’єднує й консолідує нас як єдину націю. Адже поки в нас не випрацюється взаємодія на місцевому, локальному рівні, доти ми самі собі не зможемо відповісти “навіщо це нам десь там, за межами країни”. І третє: слід усвідомити значення культури як рушійної сили. Окрім війни та її руйнувань, темою, про котру всі говоритимуть, може бути й культура. І саме тому ми підтримали документальний фільм “Люди зі сталі”, увійшли в проєкт “Культура vs війна”, долучились до створення Українського дому Volia Space на Олімпіаді-2024 у Парижі, адже розуміємо значення цих проявів», – наголошує Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП.

«Від початку повномасштабного вторгнення рф Асоціацією “Дивись українське!” було проведено близько 220 подій у 3-ми країнах світу. Це і події проєкту “Культура vs війна» з українськими митцями і діячами культури, виробництво і просування мультимедійного проєкту про українських спортсменів «The Will to Win – Воля до Перемоги!” Зараз ми працюємо над визнанням кобзарсько-лірницької традиції нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО», – розповідає продюсер та Голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

Актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв наголошував, що світові треба розуміти що ми, українці, – не тільки чудові воїни, а й нація митців. Іноземній аудиторії слід постійно це доводити, тому що міжнародна культурна дипломатія – це потужний інструмент впливу.

Режисер Олесь Санін в ході дискусії заявив про необхідність створення вже сьогодні «культурного Рамштайну» і термінового складання стратегії культурного розвитку України після війни. Бо якщо це не ініціювати, то є ризик запізнитись і наслідки можуть будуть дуже сумними.

Меценат і бізнесмен, співзасновник фестивалю Bouquet Kyiv Stage Євген Уткін розповів про досвід проведення Днів української культури за кордоном. Зокрема, в 2022 році відбувся фестиваль в англійському Оксфорді, в 2023 році – у Грузії, а в червні цього року Дні української культури і події комплексного проєкту «Культура vs війна» приймав Лондон. І додав: «Уже не перший рік, ініціюючи заходи з просування української культури за кордоном, ми розуміємо, що поки діємо розрізнено з державними інституціями. Приватним ініціативам і державним органам треба об’єднуватись задля порятунку культури».

За інформацією пострелізу

Фото надані організаторами фестивалю