3 грудня на головній сцені Національної оперети України відбувся музичний проєкт «Мати» – подія, що несе в собі код всеосяжної любові: до матері-жінки, матері-берегині, матері-України. Проєкт реалізовано за підтримки банку ПУМБ
У залі цього вечора були присутні наші захисники й захисниці – воїни 112-ї окремої бригади територіальної оборони, військові, що проходять реабілітацію у центрі SUPERHUMANS, представники «Ветеран Хабу», ветерани і родини захисників у партнерстві з «Мілітарі Хабом», учасники центру «Ю+», військові та їхні сім’ї у співпраці з благодійною організацією «Україна – Світ», ветерани міжнародного спортивно-реабілітаційного руху «Ігри Нескорених», представниці «Спілки жінок України», а також героїні аудіовізуального проєкту «Колискова в обіймах війни».
Одним із найзворушливіших моментів стало вшанування матерів, чиї історії уособлюють незламність українського духу. Серед них – Лариса Перінська, мати старшого оператора «Правого сектору» та працівника Національної оперети України Дмитра Перінського, який загинув під час виконання бойового завдання поблизу Новолуганського на Донеччині. У залі була також Тетяна Вишняк – мати воїна бригади «Азов», який уже четвертий рік перебуває в полоні. Присутня була і Світлана Гурко, мати військового 95-ї десантно-штурмової бригади Олега, який досі вважається зниклим безвісти. Разом із нею ми продовжуємо чекати й вірити. Вікторія, мама молодшого сержанта зенітного дивізіону 112-ї бригади ТрО Володимира, який нині захищає небо Києва, а також Ірина Андрієць, відома під позивним «Дика», військовослужбовця і мама.
У рамках події глядачам також презентували аудіовізуальний проєкт «Колискова в обіймах війни». Героїнями камерних фотопортретів в обʼєктиві фотографині Марʼяни Боднар стали матері військових і жінки у формі, які водночас служать і залишаються берегинями своїх дітей. Це десять особистих історій, що відлунюють голосами тисяч українських родин.
Концерт «Мати» став не просто мистецькою подією, а щирим нагадуванням про любов, що не знає меж, про жінку, яка дарує життя, і про тих, кого ми повинні берегти, шанувати й пам’ятати.
За матеріалами пострелізу
Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА
