В Одесі завершився щорічний музичний конкурс ODESA MUSIC OLYMP – VI Міжнародний для виконавців і композиторів і VIІІ Всеукраїнський музично-теоретичний
Конкурс є своєрідним показником «питомої ваги» музичних талантів, передовсім у нашій країні. Він віддзеркалює картину музичної освіти, оскільки охоплює усі її щаблі – від початківців до навчених професіоналів. Водночас, захід зазнає труднощів жорстокого воєнного часу, одна з яких – нереальність проводити його наживо, тож виступи учасників журі оцінює за відеозаписами. Такий формат став, на жаль, уже традиційним. Нагадаю, що конкурс виник під час ковіду, коли життя суспільства в країні протікало у режимі онлайн і відображалося на моніторах.
Як і в попередні воєнні роки, вразило число учасників – майже 280. Серед них юні музиканти з Вірменії, Литви й Китаю. До складу журі входили фахівці з України, США, Литви, Вірменії й Іспанії.
Odesa Music Olymp надає широкі можливості проявити творчі здібності практично в будь-якій музичній царині, оскільки номінації змагання охоплюють виконавські спеціальності (сольні, оркестрові, хорові), композиторську творчість і теоретичні дисципліни. Переважна більшість конкурсантів представляла, звісно, Україну – різні її регіони, міста, і навіть такі «найгарячіші», як Краматорськ, Кривий Ріг, Харків, Дніпро, де діти, попри все, продовжують навчатись і розвивати свої обдаровання. (Ще раз низький уклін і величезна вдячність за це нашим захисникам!)
Найперший підсумок Odesa Music Olymp’2025: музична культура України переходить у «надійні руки» нового покоління. Годі сказати, що майже всі учасники посіли призові місця. (Зі списком переможців можна ознайомитись на сайті конкурсу: https://www.omofestofficial.com.)
Звісно, оцінювання журі Odesa Music Olymp відрізняється від специфіки тих, де конкурують професійні виконавці. Адже завдання змагань для початківців інша і вельми відповідальна – сприяти бажанню дітей навчатись далі й розвивати творчі здібності. Стрижневою є також мета вчасно виявити обдарованих юних музикантів і підтримати їх. Тому журі, до складу якого входять відомі музиканти, досвідчені педагоги, цілком справедливими оцінками надають перевагу, насамперед, упевненості для подальшого творчого руху.
«З Odesa Music Olymp у мене завжди пов’язані найтепліші враження, – говорить керівниця журі в номінації “струнні інструменти”, зіркова українська скрипалька Мирослава Которович. – Його місія – підтримати молоді таланти, надати їм майданчик для самовираження. Найцінніше, на мій погляд, є те, що для переможців відкриваються можливості виступити в престижних залах Одеси і навіть з оркестром. В одному з таких концертів я теж брала участь, коли грала другу скрипку в Концерті Баха з нашою лауреаткою Олександрою Чекаленко.
У той рік Гран-прі отримав талановитий віолончеліст Арсеній Ставицький, який нині продовжує стрімку творчу кар’єру в Німеччині. Цьогоріч ми одностайно віддали голоси за присудження Гран-прі Марії Ходаківській зі Львова за її блискуче виконання, глибоку інтерпретацію Сонати № 3 для віолончелі та фортепіано Євгена Станковича. Цікаво, що наше “струнне” журі визначає переможців абсолютно одноголосно, мабуть через те, що ми самі є концертуючими виконавцями й одразу відчуваємо талант, який говорить мовою музики».
Продовжуючи наведені Мирославою приклади, додам, що володарка Гран-прі Odesa Music Olymp’2022, юна скрипалька з Олександрії (Кіровоградської області) Єлизавета Погоріла нині гастролює у складі Молодіжного симфонічного оркестру України під орудою Оксани Линів. Цього разу лише один конкурсант у номінації «струнні» обмежився сертифікатом учасника, усі ж інші посіли призові місця. Кращою з них журі визнало скрипальку зі Львова Анну Когут (І місце). Більшість переможців представляли львівську скрипкову школу. Між тим, обдарованими музикантами виявилися й інші учасники – Поліна Савченко (Полтава), Іван Вороненков (Косів), Стефанія Ходзінська (Ямпіль Вінницької області), Катерина Алексеєнко (Одеса).
Усі конкурсанти в номінації «народні інструменти» теж показали найвищі результати. Дещо несподіваним було присудження одразу двох Гран-прі. Їхні володарі – Соня Бабаханян зі столиці Вірменії, яка вразила грою на національному інструменті кАнон, а також надзвичайно
талановитий киянин Ілля Ковальчук. Його феєричне володіння домрою вкотре підтвердило аксіому: інструмент, як і голос – лише засіб виявлення таланту музиканта. До речі, Ілля грає на чотириструнній домрі (на відміну від російської триструнної).
Цікаво, що в Київській консерваторії у 1974 році домру перейменували на «ладкову кобзу», підкреслюючи її побутування в українській культурі. Як і минулі, останній конкурс Odesa Music Olymp показав, що найусталенішими в національних культурах народними інструментами є бандура в Україні, канклес у Литві, канон у Вірменії. Ці інструменти, як і баян, гітара, деякі інші, давно увійшли до списку спеціальностей у національних музичних закладах, і теж уже давно професіональні композитори створюють для них музику.
У номінації «вокал» Гран-прі отримала киянка Олександра Дьяченко – володарка драматичного мецо-сопрано, якій виявилось під силу виконання оперних героїнь Вагнера й Сен-Санса. Чотири (!) перші премії здобули Мері Мартиросян (Єреван), Михайло Фастаковський (Одеса), Катерина Червенко (Васильків, Київської області) та Надія Миколайчук (Дніпро).
«Вокальне мистецтво нині набуває особливого значення, бо спів має здатність заспокоювати, відволікати від важкої дійсності, сприяти, так би мовити, психологічній реабілітації людини, – говорить керівник журі, відомий український співак і педагог, професор Геннадій Кабка. – Я радію, що цей конкурс підтримує обдаровану співочу молодь і дає їй перспективу. Згадаю, наприклад, талановиту Олену Скіцько, яка отримала колись першу премію на Odesa Music Olymp, а нині має честь бути солісткою Львівської опери. Також лауреата цього ж конкурсу Артема Курінного, котрий сьогодні є солістом Київської опери та Київської оперети.
Сподіваюсь, що й Odesa Music Olymp’2025 стане початком творчого зростання його учасників. Особисто мене порадували нові тенорові голоси (я й сам тенор!), яких завжди бракує на українській сцені. Окрім Гран-прі, конкурс відзначив обдарованих вокалістів, серед яких, красивого тембру сопрано Мері Мартиросян із Вірменії, яка «здолала» складну каватину Розіни з опери Россіні. Також гарне враження справили китайські студенти, добре навчені моїм колегою Ігорем Борком. У жанрі естрадного співу лідером стали представники Донецького регіону (Краматорськ) – Дар’я Реброва, Євгеній Потапкін, Амалія Пащенко і Ксенія Жук. Власне те, що всі 30 учасників стали переможцями, свідчить про творчо перспективну співочу молодь».
Саме такою молоддю виявилися й конкурсанти в номінації «духові та ударні інструменти». За винятком двох, усі 19 отримали призові місця. Найвищої планки – Гран-прі досягла талановита юна флейтистка з Дніпра Мирослава Самофал, яка з французькою вишуканістю зіграла Сонатину Анрі Дютійо. А володар І місця, тромбоніст із Луцька Микола Мартинюк, як і його земляки Артем Самолюк і Марк Горбач, укотре довели, що їхній, зазвичай оркестровий, інструмент є чудовим для виконання музики соло.
Як і завжди, наймасовішою виявилася номінація «фортепіано», ніби підтверджуючи пріоритет серед прихильників музики неофіційного звання «короля інструментів». Цей конкурсний розділ теж виявився рясним на перемоги: шість учасників посіли І місце та дванадцять – ІІ і ІІІ! Гран-прі отримала вірменка Анна Овакімян, яка навчається в Національній музичній академії України.
11-річна киянка Софійка Буй (І місце) змагалася також у конкурсі «композиторська творчість», де теж отримала найвищі бали. І хоча в умовах Odesa Music Olymp не вказане обов’язкове виконання твору національного композитора, в цій та усіх інших номінаціях лунала музика «країн-учасниць». З українських авторів найчастіше звучали опуси Сергія Борткевича (радіймо поверненню музики видатного, але довгий час незнаного композитора!), Віктора Косенка, Левка Ревуцького, Федора Якименка (теж донедавна майже невідомого), Ігоря Шамо, Мирослава Скорика, Левка Колодуба, Євгена Станковича та ряду інших.
Цілком очікуваною стала обмежена кількість заявок у номінації «ансамблі, хори, оркестри», хоча число «шість» для нинішніх умов усе ж втішає (два колективи представляли Вірменію та Литву). Зібрати дітей у час бомбардувань і сирен наважаться далеко не всі. Тому особлива вдячність керівникам хорового колективу «Стакато» з села Стрижавка (Вінницької області), вокальному ансамблю з символічною назвою «Сонячні промінці» з Харкова, співочому ансамблю «Бджілки» з села Печеніжина (Івано-Франківська область) за підготовку дітей і достойну участь у конкурсі: всі вони стали переможцями. Важливо, що організатори Odesa Music Olymp щоразу відзначають керівників колективів, педагогів і концертмейстерів спеціальними подячними листами!
«Десять з одинадцяти юних композиторів отримали призові місця, що безумовно свідчить про талановиту творчу молодь, – говорить керівниця журі номінації “композиція”, відома композиторка, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка, професорка Кармелла Цепколенко. – Ми попросили організаторів розширити віковий ценз для юних композиторів. І поясню чому: аби розкрити творчий потенціал, конче необхідно володіти основами професійних знань. Тому цьогоріч до участі долучились також студенти консерваторій.
Важливо, що ми оцінювали конкурсантів, не знаючи прізвищ їхніх педагогів (зазвичай, наших колег). Тож було приємно дізнатись, наприклад, що перше місце одностайно посіла студентка першого курсу Київської консерваторії Злата Примачок, педагогом якої виявився відомий композитор, мій друг Володимир Рунчак (до речі, Злата достойна була й Гран-прі). Першим місцем журі відзначило також наймолодшу композиторку – Софійку Буй, яка, наскільки мені відомо, є переможницею конкурсу і як піаністка.
Важливо, що своєю музикою учасники виявляли власну індивідуальність, а це, як відомо – головна особливість композиторської творчості. Сподіваюсь, що невдовзі ще почуємо імена, заявлені на конкурсі!»
Зверну увагу на важливу, як на мене, деталь – появу незвичної, «недитячої» тематики творів юних композиторів. Замість, ще донедавна, зайчиків, галявин і пташок… – «Моя Україна» в одинадцятирічної Софійки Буй, «Крізь біль» львів’янки Валерії Свириди, «Сторінки життя» тринадцятирічного черкащанина Єлисея Блізнікова, звернення до віршів Ліни Костенко Ангеліни Слободянюк з Одеси.
Про велику кількість обдарованих дітей дуже переконливо засвідчило й змагання з музично-теоретичних дисциплін – 129 переможців із 142-х учасників, із яких 61 посів І місце! Всі конкурсанти успішно впорались зі складними вимогами турніру – написанням мелодичного та ритмічного диктантів, що є першою ознакою музичного обдаровання.
Диктанти, як і слуховий аналіз, тести на теоретичні знання основ музики потребують, звісно, серйозної професійної підготовки, яку на «відмінно» склали педагоги дитячих музичних шкіл, коледжів і ліцеїв. Особливо вразили навчальні заклади, віддалені від великих міст, які «на рівних» вийшли переможцями, наприклад учні з музичних шкіл села Ізків (Закарпатська область), селища Клевані (Рівненська область), села Великоолександрівки (Дніпропетровська область), селища Борової (Харківська область).
Себто, талановиті діти є скрізь, відтак виявити їх, заохотити й підтримати – вже завдання для дорослих. Організатори Odesa Music Olymp добре це усвідомлюють, тому й обрали для переможців найбільш цінну винагороду –можливість виступити на великій сцені та навіть з оркестром. Володарі Гран-прі грають в Одеській філармонії з філармонічним оркестром під орудою Ігоря Шаврука, а ті, кому дісталися призові місця – на сцені «Бельетаж» в Одеському оперному театрі, а учасники мають право безкоштовно відвідати всі ці концерти.
Звісно, виникає питання: хто ж ці завзяті люди, які долають труднощі та тримають конкурс на рівні Олімпу? Створивши громадську організацію «Одеса Мюзік Олімп», вони заручилися підтримкою відповідного департаменту Одеської міської ради, Національної спілки композиторів України, Національного комітету України Міжнародної Музичної Ради, Музичного ліцею імені професора Петра Столярського, Одеської філармонії, залучили також меценатів, інформаційних партнерів.
Керують складним організаційним і підготовчим процесом пасіонарна, віддана своєму дітищу-конкурсу, музикантка, педагогиня Асмік Хачатрян, її незміннний помічник, диригент, піаніст Сашко Перепелиця, допомагають і ті, які усвідомлюють відповідальність перед майбутнім музичної культури. Респект їм великий!
Голова журі конкурсу Леся ОЛІЙНИК
