22 квітня о 21:00 у Львівському органному залі відбудеться вечір органних премʼєр. Зокрема, на цьому концерті органістка Надія Величко виконає світову премʼєру Фантазії для органа Марʼяна Філя. Твір замовив Органний зал спеціально для цього виконання. Більше про прем’єри цього вечора читайте в статті
Львівський органний зал із 2019 року регулярно співпрацює з українськими сучасними композиторами, замовляючи в них нові твори. За цей період відбулися прем’єри кількох симфоній, концертів для органа з оркестром і камерної музики. Композиції звучать на живих виступах, записи їх транслюють по радіо та поширюють онлайн.
Спеціально для Органного залу пишуть музику Золтан Алмаші, Олег Безбородько, Олександр Щетинський, Богдана Фроляк, Олександр Родін та інші відомі митці. Окрім того, Органний зал активно підтримує молодих авторів, виконуючи та записуючи їхні твори.
Особливу увагу менеджмент Органного залу в особах Івана Остаповича й Тараса Демка приділяє поповненню репертуару національної органної музики. Так у 2020 році народився проєкт «Органі премʼєри». У його рамках народилися опуси для органа соло та для органа зі струнним оркестром Богдани Фроляк, Віктора Камінського, Олега Безбородька та Золтана Алмаші.
Цьогоріч слухачі стануть свідками першопрочитання твору для органа соло молодого львівського композитора Марʼяна Філя.
Марʼян Філь належить до наймолодшого покоління українських композиторів, які лише розпочали творчий шлях. Музичну освіту здобув у Дрогобицькому музичному фаховому коледжі імені Василя Барвінського за спеціальністю «народні інструменти» в класі акордеона (професор Віктор Чумак). Під час навчання здобув звання лауреата всеукраїнських і міжнародних змагань як акордеоніст.
Проте на момент закінчення коледжу зрозумів, що хоче розвиватися як композитор, а не виконавець. Тож подальший крок – вступ до Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка на композиторський факультет – був цілком очевидним. Із 2019 року здобував освіту в класі відомої композиторки й лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдани Фроляк. Наразі успішно завершив бакалаврат і готується до захисту магістерської роботи.
Буквально з першого курсу Марʼян Філь заявив про себе як автор. З 2020 року він бере участь у проєкті «Музика молодих львівських композиторів», який проводить Органний зал спільно з Музичною академією імені Лисенка. У рамках проєкту прозвучали його Прелюдія і фуга для гобоя, кларнета й фагота «Містична історія» (2020), «Поема» для баритона та камерного ансамблю на вірш Василя Стуса (2022), «Хаос в одному світі» для струнного квартету (2024).
У 2023 році на фестивалі «Контрасти» прозвучала премʼєра твору «Oratio Desperationis» для препарованого фортепіано, а пізніше композицію було записано в Будинку Радіо. У 2024-му Мар’ян Філь презентував електроакустичний твір «Віддай мені свою душу» на фестивалі «Vox Electronica». У грудні того ж року в рамках проєкту «Нова різдвяна музика Львова» у Львівському органному залі був виконаний його опус «Зима» на слова Богдана-Ігоря Антонича.
Своїм найбільшим на сьогодні досягненням композитор вважає виконання його сонати «Devaldi Korbes» на «The Ukrainian Contemporary Music Festival» у Нью-Йорку.
Також у неповні 25 Марʼян Філь уже написав першу симфонію. Її премʼєра відбулася в березні 2025-го у Львівській національній філармонії.
Симфонія № 1 має назву «Хаос». «Сама симфонія показує і символізує наш час, час нашого існування, невизначеності й порядку. Хаос у ній уособлює світ і те, що з ним відбувається, – каже композитор, якого тема хаосу почала цікавити ще до повномасштабного вторгнення. – Ця стихія не несе тільки негатив чи безлад, адже порядок постав із хаосу».
І ось 22 квітня у Львівському органному залі відбудеться премʼєра його Фантазії для органа соло – першого твору, написаного для цього інструмента. Марʼян Філь розповів, що замовлення на написання твору отримав у січні 2025 року від керівників Органного залу Івана Остаповича і Тараса Демка. «Мені не ставили жодних обмежень, окрім того, що твір повинен мати тривалість не менше 20 хвилин, – зазначив композитор. – Тож жанр фантазії, на мою думку, підходив якнайкраще. Він дає можливість бути вільним у формі та арсеналі засобів».
Твір виконуватиме солістка Львівського органного залу, лауреатка численних конкурсів Надія Величко. Вона розповідає, що органна фантазія – давній жанр, який зазнавав змін упродовж століть:
«Історично сам термін “фантазія” вперше згадується в німецьких рукописах клавірної музики, датованих близько 1520 року. У пізньому Відродженні й ранньому бароко слово “фантазія” як позначення музичної п’єси певної “вільної” (тобто не танцювальної і не пісенної) форми набуло поширення в нотних збірниках Італії, Німеччини. В епоху високого бароко фантазією часто називали музику якогось “прелюдійного” характеру, як, наприклад, Фантазія на хорал BWV 651 з так званих “Лейпцизьких хоралів” Йогана Себастьяна Баха. Органні фантазії були популярні і в період романтизму, – слід згадати Сезара Франка та Макса Регера».
Сучасні органні фантазії вражають слухача розмаїттям. До написання своєї Фантазії для органа соло Марʼян Філь підійшов відповідально: «Я слухав дуже багато органної музики, починаючи від Баха та його попередників, закінчуючи сучасними авторами. Я багато консультувався з органістами, зокрема, Львівського органного залу. Адже орган має особливості, кожен інструмент індивідуальний, важливо знати можливості саме того інструмента, на якому виконуватиметься твір».
При цьому він спростовує твердження, що для органа мають писати саме органісти: «Так, багато композиторів минулого були органістами, це було обумовлено реаліями того часу. Проте сьогодні то вже не актуально. Сучасний композитор має знати темброві характеристики кожного інструмента оркестру, та й оркестру в цілому, особливості фактури, а головне – техніки виконання. Звичайно, в електронній композиторській програмі можна написати будь-що для будь-якого інструмента, але чи можна буде це потім виконати?»
Саме тому, на його думку, при створенні музики таким важливим є спілкування композитора й виконавця. Надія Величко, яка гратиме Фантазію Марʼяна Філя, оцінила композицію схвально. Ось, що вона розповіла про твір: «Фантазія починається з величного Grave, далі розділи Moderato, Largo та Adagio. Загалом музика несе скорботний і драматичний характер, початкова тема з трьох тактів досягає кульмінації в акцентованих акордах верхнього регістру на фоні органного пункту. Композитор вдало використовує сонористичні можливості органа у Фантазії, яка заглиблює слухача у світ духовного пошуку».
Сам композитор зазначив, що надихався фугами Баха, проте в його творі ви не почуєте класичної поліфонічної фуги, а, радше, її сучасне інтерпретування. Не розкриватимемо всі секрети твору, адже краще один раз почути, ніж сто разів прочитати.
Другою премʼєрою вечора стане Пасакалія Валерія Антонюка, українського композитора, піаніста, мультиінструменталіста. Він народився в 1979 році на Черкащині. Освіту здобував у Київському інституті музики (нині Київська муніципальна академія музики) імені Рейнгольда Глієра та Національній музичній академії України. Музика Валерія Антонюка не раз звучала на міжнародних фестивалях сучасної академічної музики «Контрасти», «Форум музики молодих», «Музичні прем’єри сезону», «Київ Музик Фест».
Валерій Антонюк є автором майже 700 творів: симфонічних, хорових, камерних, вокально-інструментальних, оркестрових мініатюр. Серед основних його досягнень – 10 симфоній, концерти для фортепіано, альта, скрипки, кларнета, віолончелі з симфонічним оркестром; кантати, цикли та окремі твори для мішаного хору; солоспіви й численні пʼєси для різноманітних виконавських складів, а також сольних інструментів.
Валерій Антонюк, Симфонічна балада «Вартові волі»
Має професійні студійні записи творів, написаних для фондів Національної радіокомпанії України, і контракти на видання партитур з американськими та японськими видавництвами.
Із Надією Величко співпрацює кілька років. «Пасакалія Валерія Антонюка вже стала одним з улюблених моїх творів, – каже органістка. – Її прем’єра відбулася минулого року в Антверпені. В Україні вона звучатиме вперше. Пасакалія – чине найпоширеніший жанр в органному репертуарі. Ми знаємо про Пасакалію до мінор Йоганна Себастьяна Баха. В українському репертуарі дуже популярною є Пасакалія до мінор Миколи Колесси.
Пасакалію Валерія Антонюка я би віднесла до тих творів, де органічно порисутні єдність форми і глибина змісту, мелодійність тематизму і стрункість, довершеність архітектоніки композиції. Композитору вдалося знайти цікаву музичну тему. Як і зазвичай, вона вперше експонується в педальній партії, а потім представлена в численних варіаціях».
Надія Величко вбачає свою місію у популяризації органного мистецтва в Україні та української музики в світі, створенні концептуальних концертних програм.
«Прекрасно, що традиція написання органної літератури в Україні жива і підтримується у Львові. Це частка нашої причетності до світової музичної культури, і зараз є потреба у розширенні українського органного репертуару», – підкреслює солістка Львівського органного залу.
«Львівський органний зал послідовно працює над своєю пріоритетною стратегією – Ukrainian Live. І вона вже дала багато результатів: безліч унікальних концертних програм, як на нашій сцені, так і в багатьох інших містах, десятки тисяч вдячної аудиторії. Для більшості – це перший контакт з українською класичною музикою, мобільний додаток з нашою класикою, проєкт поширення нот і багато іншого», – коментує співдиректор Органного залу Тарас Демко.
«Органний зал як інституція замовляє твори в композиторів, виконує і записує їх. Наша місія – підтримати розвиток музики в Україні як через примноження якісного продукту, так і плекання аудиторії. Чим більше буде подібних проєктів, тим ширшим ставатиме попит і розуміння», – додає Іван Остапович.
Тож із нетерпінням чекаємо на «Віртуозні органні премʼєри» в Органному залі 22 квітня і поділяємо захват Надії Величко: «Я з великою радістю і захопленням відкривала для себе ці твори, вдячна композиторам за їхнє створення і впевнена, що публіка оцінить і полюбить органні композиції наших сучасних українських композиторів, що втілюють голос часу».
За інформацією пресрелізу
На головному фото: Надія Величко. Фото Євгена Червоного
