Порфирій Бажанський: особистий погляд на оперний жанр

80

Книга галицького композитора Порфирія Бажанського «Русько-народна  музикальна опера», – продовжуємо відкривати забуте ім’я

На початку ХХ століття весь світ готувався до переходу від романтизму до чогось абсолютно нового, тож творчість галицького композитора, популяризатора ідеї автентичності української музики Порфирія Бажанського не вписувалась у модні тенденції. Бажанський поєднував мотиви улюблених пісень, писав до опер власні лібрето, вивчав і опрацьовував фольклорні збірки попередників. Навіть на критику не обурювався, хоча звинувачення в аматорстві отримував реґулярно.

Сам Бажанський також писав критичні й публіцистичні праці, завдяки чому з’явились одні з перших українських музично-теоретичних робіт: «Історія руського церковного пінія», «Русько-народна поетична і музикальна ритміка», в яких він висловлює думки про шкідливість «одягання» народної музики в «чужу західноєвропейську одежу». Основною ідеєю творчості Бажанського стала значна романтизація народних ідей, винятковість галицького фольклору, яку він виокремлював як окремий стиль – «натуралістичну музику».

Праця Порфирія Бажанського «Русько-народна музикальна опера» (1900) – це не тільки теоретичний аналіз творів, написаних ним і його сучасниками, чи поради до компонування опери, а ще й цілісний погляд митця на світ. Справу, виконану Бажанським у цій книзі, можна порівняти з «Грамматикою пѢнія мусикийского» Миколи Дилецького, оскільки Порфирій Бажанський також вклав у неї весь набутий музичний досвід – як власний, так і відомих йому композиторів.

Читаючи книгу, автора не можна вважати професійним музикознавцем. Бажанський у ній на досить побутовому рівні аналізує музичні твори, місцями по-аматорськи описує деякі жанри. Такий підхід не міг бути сприйнятий достойно в ХХ столітті, проте зараз літературні тексти, як і музичні партитури Бажанського, є надзвичайно цінним матеріалом.

По-перше, позиція автора демонструє альтернативний погляд на розвиток українського (галицького) мистецтва. Цікавим є те, що з цією думкою категорично не погодився Іван Франко. На думку Франка підхід Бажанського викреслює досвід інших країн і гальмує розвиток української музики як частини світової культури. У книзі ж помітно, що Порфирій Бажанський не намагається створити стіну між українською і зарубіжною музикою, активно використовує досвід колег. Висловлювання Бажанського місцями різкі й відрізняються від популярних і поширених думок його сучасників, однак, переважно це вказує не на активне підбурення до масових змін української музики, а радше на інший, альтернативний та автентичний її шлях.

По-друге, праця Бажанського має важливе історичне значення. В операх і книгах збереглася велика кількість архаїзмів і діалектизмів, а також зібрано цінний фольклорний музичний матеріал.

Повертаючись до книги «Русько-народна музикальна опера», слід зазначити, що у ній помітна глибока зацікавленість і заглибленість автора в історію та стилістику музичних творів. У розумінні Бажанського музичні характеристики неабияк пов’язані із загальнолюдськими, тобто риси характеру є невід’ємною складовою музики, а самі твори та їхні герої можуть розподілятися на різні типу темпераменту й навіть його відтінку: холерик темний, меланхолік ясний і так далі.

У книзі Бажанський також створює майже музичний словник, згідно з яким дає досить близькі до загальних, але все ж індивідуальні пояснення багатьом музичним явищам і формам. Навіть першочерговий розподіл на комедію і трагедію в Бажанського має дещо інакший вигляд.

Переважна частина книги присвячена написанню опери, яку Бажанський називає музичною драмою, в чому можна помітити подібність до першопочатку – dramma per musica флорентійської камерати. Основою опери Бажанський вважає літературну драму, тобто текст. У драмі ж, за думкою Бажанського, насамперед демонструвались людські «сили», тобто реакції: людина відчуває (естетичний рівень), людина пізнає (фізіологічний), людина хоче/робить. Драму поділяє на комедію, життя зі щасливим і трагічним кінцем, поділяючи її за способом виконання на вокальну й розмовну.

Трактування Бажанським музичної дії уособлює погляд пересічної людини з досить примітивними розумінням того, що є добром, а що злом, бачення священника з чіткими моральними принципами та водночас митця. Така тривимірність сприяла багатогранності й разом із тим зрозумілості та доступності його творів.

Загалом складається враження, ніби в книзі Бажанський намагався дати власні визначення усім мистецьким процесам. З одного боку це може поставити під сумнів професійність автора, утім таку позицію можна інтерпретувати і як індивідуальне бачення особливостей створення опери та її складових.

Опера в уявленні Бажанського об’єднує драму, лірику, епос, розмірковування та активну дію, Найменше місця має бути відведено мовленню без музики. На користь слова Бажанський зазначає те, що воно є найкоротшим і найлаконічнішим способом передачі емоції. Опера (співана драма) при тому потребує більше часу та зусиль. Автор багато уваги приділяє поєднанню тексту й мелодії в опері, вказує на важливість однакового темпу розвитку текстового змісту й музики.

Модерною Бажанський називає реалістичну та натуралістичну оперу. Такими є твори цього жанру й самого Бажанського – «Біла циганка» і «Довбуш». На думку композитора, реалістичність опери не є новою. Як приклад він наводить «Дон Жуана» Моцарта. Також до реалістичних Бажанський відносить і опери Верді. У музиці ж Фридерика Шопена Бажанському бракує реалізму. В цьому плані йому ближчою є творчість Ференца Ліста.

Досить цікавий висновок Бажанський зробив щодо творів Моцарта, Бетховена й Вагнера. Поважаючи та вважаючи їх чудовими композиторами, Порфирій Бажанський звернув увагу на те, що в своїй музиці основним засобом розвитку матеріалу вони обирали гармонію. На його ж переконання головною в опері має бути мелодія.

У книзі Бажанський акцентує на слові «співати», оскільки дію в опері необхідно саме проспівувати. І це може і має бути короткою настановою до виконання усіх речитативних фрагментів опер – їх теж треба проспівати. Чудовим прикладом такого підходу стала прем’єра опер Бажанського «Довбуш» і «Біла циганка» у Львівському органному залі.

Праця Бажанського «Русько-народна музикальна опера» є ключем до розуміння творчості композитора, путівником для постановки, виконання та прослуховування його опер. Подібні роботи є надзвичайно важливими, оскільки створюють ефект живого спілкування з композитором. Тож книгу «Русько-народна музикальна опера» можна вважати ще одним цінним дарунком, що залишив нам Порфирій Бажанський.

Марія СИДОРАК