Позитив і барокова польська музика в Києві з Анджеєм Косендяком

33

Не часто київський Костел святого Олександра стає концертною залою – і це перша причина, чому варто не пропустити 19 жовтня вечірню програму польської музики часів Першої Речи Посполитої

Виконуватиме її знаменитий ансамбль із Вроцлава під диригуванням не менш відомого Анджея Косендяка.

У 2005-му Анджей Косендяк став директором Вроцлавської філармонії, а також Міжнародного фестивалю Wratislavia Cantans і змінив обличчя обох цих інституцій, перетворивши їх у Narodowe Forum Muzyki (NFM). Власне, саме він керував проєктом будівництва NFM – сьогодні одного з найкращих концертних залів Європи. Завдяки цьому Вроцлав є потужною складовою європейської музичної культури, разом із такими містами, як Відень, Мюнхен, Берлін і Париж.

Отже, до Києва приїздить уславлений Wroclaw Baroque Ensemble, якому 15 років, і виступатиме під диригуванням свого засновника й постійного керівника Анджея Косендяка. Двадцять музикантів співатимуть і гратимуть на копіях старих інструментів, які відрізняються від їхніх сучасних аналогів. Скрипки, наприклад, мають коротший гриф, а духові інструменти зберігають належний попередній епосі вигляд, що, звичайно, дає інше звучання.

Із Вроцлава спеціально привезуть також малий старовинний орган-позитив (POSITIF орган, портативний орган, стілець-орган або просто позитивний, від латинського дієслова ponere, «на місці»), щоб автентична музика XVI – початку XVIII століть прозвучала так, як це було колись.

Позитивний орган – це невеликий інструмент. Він був поширеним у церковній і світській практиці між Х та XVIII століттями у каплицях і невеликих храмах. Утім позитивний орган відрізняється від портативного тим, що є більшим і не розташовується під прямим кутом до тіла виконавця. Він також має більшу клавіатуру.
Програма концерту

Міколай Зєленський (друга пол. ХVI ст. – після 1615). Ecce («Дивіться»); In Monte Oliveti («На Оливковій горі»); Salve festa dies («Вітайте святковий день»)
Микола Дилецький (1630?–1690?). «Слава. Єдинородний» (Фрагмент «Реквіяльної літургії»)

Марцін Мєльчевський (?–1651). Triumphalis dies («Тріумфальний день»); Missa triumfalis: Kyrie, Gloria (Меса тріумфальна: «Господи, помилуй», «Слава»); Canzona seconda a due; Currite populi («Біжіть, люди»)

Марцін Леополіта (1540?–1589?). Missa Paschalis: Kyrie, Gloria, Credo, Sanctus, Benedictus, Agnus Dei (Великодня меса: «Господи помилуй», «Слава», «Вірую», «Святий, Благословенний», «Агнець Божий»)

Станіслав Сильвестер Шажинський (близько 1692–1713 – точні дати народження, смерті, написання творів невідомі). Соната; Jesu spes mea («Ісус – моя надія»); Gloria in excelsis Deo («Слава на висоті Богу»)

Бартломей Пенкєль (1601? – 1670?). Magnum nomen Domini («Велике ім’я Господнє»); Resonet in laudibus («Лунає похвала»)

Яцек Ружицький (1635 – 1704?). Magnificat anima mea Dominum («Величає душа моя Господа»)

Виокремленим у програмі є твір українського композитора Миколи Дилецького. «У часи Першої Речі Посполитої вагомою її частиною була все-таки Україна, – концерт iз такою назвою без хай і невеликого українського акценту був би якимось неповноцінним, – пояснює диригент Роман Ревакович. – На мою думку, варто пам’ятати, що цей досвід Першої Речі Посполитої нині є також підставою долучення України до цивілізації Західної Європи».

Виконавці:

Анджей Косендяк – диригент

WROCŁAW BAROQUE ENSEMBLE (Вроцлав / Польща) у складі: Альдона Бартнік, Алєксандра Туральська – сопрани; Данєль Ельґерсма, Пйотр Олех – контратенори; Мацєй Ґосман, Флоріян Крамер – тенори; Томаш Краль, Яромір Носек – баси; Збіґнєв Пільх, Міколай Зґулка – скрипки; Давид Брутті – корнет; Нанс Мартін Шлєґель, Масафумі Сакамото, Йоганнес Кронфельд – тромбони; Пшемисл Вацек – теорба; Юлія Карпета – віола да ґамба; Кшиштоф Карпета – віолоне; Марта Нєдзьвєцка – органний позитив

Концерт у Києві 19 жовтня відбудеться за підтримки Міністерства культури, національної спадщини та спорту Республіки Польща, міста Вроцлава та Національного форуму музики (Вроцлав).

За інформацією пресрелізу

На головному фото – Анджей Косендяк

Фотограф – Лукаш РАЙХЕРT