27 грудня відома українська скрипалька, народна артистка України й художня керівниця Національного ансамблю солістів «Київська камерата» презентує на столичній сцені Національної філармонії України концерт із нагоди подання її кандидатури на здобуття найпрестижнішої нагороди держави – Національної премії України імені Тараса Шевченка
Концертом, у вирі звуків, серед друзів і колег-музикантів, у цей день вона, як справжня артистка, також відсвяткує власний день народження. Проведуть імпрезу два потужних столичних колективи – рідна скрипальці «Київська камерата» та Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під орудою знаного диригента, народного артиста України Володимира Сіренка. З маестро і оркестрами Богдана Півненко зіграла чимало програм на різних концертних майданчиках.
На сцені разом зі скрипалькою будуть і її колежанки – піаністка Анна Хмара й альтистка, заслужена артистка України Катерина Супрун, разом із якими вона не раз демонструвала своє виконавське мистецтво у рідній країні та за кордоном. Від цієї традиції не відступатиме мисткиня і в знаковий для себе концертний вечір.
Богдана Півненко активно пропагує новітню українську музику, провела значну кількість прем’єр творів сучасних композиторів, гастролює у Великій Британії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Грузії, Литві, Італії, Іспанії, США. Учасниця багатьох міжнародних фестивалів – Berliner Festspiele MaerzMusik, Europaisches Klassik Festival (Німеччина), «Варшавська осінь», «Malta Festival», «Nostalgie» (Польща), «Дні культури України» (Париж, Відень, Москва, Берлін, Лондон, Оксфорд). Українську музику вона представляє не тільки через виконавство, а й продюсерство, записи на компакт-диски тощо.
У концерті прозвучать твори композиторів, музику яких скрипалька виконувала, записувала, а появі деяких опусів на світ навіть посприяла, замовляючи їх авторам. «Присвята» – символічна назва імпрези.
Отже, йдеться про сузір’я брендових імен українських митців, які присвятили артистці свої творіння. Серед них – метри, патріархи національного мистецтва Євген Станкович і Валентин Сильвестров, їхні наступники Володимир Зубицький і Вікторія Польова та найсучасніші автори Іван Небесний, Золтан Алмаші, Максим Коломієць, Максим Шалигін.
Станкович і Сильвестров постануть у неповторно індивідуальних манерах вислову авторської думки. Концерт для скрипки з оркестром № 4 Станковича розкриється барвистістю емоційних фарб і найтонших нюансів у процесі розгортання лірико-драматичної колізії психологічної драми. На піку фінальної кульмінації, як своєрідний підсумок розвитку, прозвучить відома автоцитата пісні «Мамо, вечір догоря» з його «Opera Rustica» на вірші Бориса Олійника. Цей знак-символ надає слухачам можливість замислитися над множинністю трактувань концепції твору, закладених автором для дешифрування.
Сильвестров у «Піснях без слів» і «Триптиху» для скрипки та фортепіано витче красивий звуковий гобелен делікатної, тонкої драматичності й проникливої ліричності. Твори занурять слухачів у світ алюзій романтизму, приправлених вкрапленням терпко сонорних модернових звучань.
Продовжить попередника «Душа» для скрипки, фортепіано та струнного оркестру Вікторії Польової. У «голосі», «співанні» скрипки – персоніфікація трепетної людської Душі, яка то завмирає, то метушиться, то плине в континуумі пульсуючої, дихаючої «живої» матриці оркестрового звучання.
Володимир Зубицький і Золтан Алмаші контрастно перемикають увагу на протилежний полюс художньої естетики. Зубицький у популярному Концерті для скрипки з оркестром зарядить шанувальників надзвичайним драйвом гострих модернових гармоній і кластерних співзвуч. Концерт запаморочить терпкими квазігуцульськими мелодіями, яскравою стилізацією звучання народних інструментів. Ефектна віртуозність і карколомна технічна складність твору щоразу вражають, підкреслюючи його унікальність.
«Пори року» для скрипки з оркестром Алмаші витримані в такій самій модерново-фольклорній стилістиці, однак без нерву віртуозної шаленості. Це естетський твір, у якому автор спрямував кожну ноту на втілення ефекту натуралістичного життя земного Біосу. Специфічними засобами звукової виразності композитор імітує пробудження природи від зимової сплячки, проростання пагонів крізь тонкий шар іще мерзлого ґрунту чи мерехтіння сонячних зайчиків у літній день. Подібні натуралістичні музичні сюрпризи рясно розсипані в партитурі скрипкового концерту.
Імпреза не обійдеться без несподіванок, адже прозвучать аж три прем’єри, дві з них – світові! Їх презентують Максим Шалигін, Максим Коломієць та Іван Небесний, чия музика все більше набирає популярності у світі.
П’єсу для фортепіано «To all alive» Максим Шалигін присвятив піаністці Анні Хмарі, а Максим Коломієць композицію «Garden of lost dreams» («Сад втрачених мрій») для альта з оркестром – першій виконавиці Катерині Супрун. Музикантка разом зі створеним нею у Німеччині оркестром з українських біженців «Мрія» виступила натхненницею твору. Прем’єра «Garden of lost dreams» відбулася в Меморіальній церкві Кайзера Вільгельма в Берліні та Ельбській філармонії у Гамбурзі 2024 року, тож зараз буде прем’єра в Україні.
На думку автора: «Це світла розповідь про мрії, сни, бажання, що ми втратили в останні роки. Про літак, що не злетів. Про крила, що не розправились. Про квіти, що не розпустились. Про дітей, що так і не виросли. Але, попри всю драматичність і трагічність нашої ситуації, цей твір – прихисток для всього найкращого, найсвітлішого, що є та залишається всередині нас, не зважаючи ні на що. Бо сад втрачених мрій усе ж росте на берегах райдужних річок, що течуть у світлу далечінь нашого майбутнього, у котрому неодмінно залишається місце для світла та оптимізму».
Сюїту «Тіні забутих предків» для скрипки з оркестром Іван Небесний створив на основі музики однойменного балету, прем’єра якого відбулася у листопаді 2023 року. В ньому відтворено специфічну красу гуцульської автентики за мотивами історії кохання, життя, звичаїв і побуту гуцулів, описаними у легендарній повісті Михайла Коцюбинського і її алюзивній кінематографічній адаптації Сергія Параджанова.
Концертний вечір порадує меломанів оригінальністю поєднання традицій і сучасності, майстерністю трансляції самобутніх авторських послань, закодованих у партитурних текстах, і мистецтвом виконавських інтерпретацій…
За інформацією пресрелізу
