Січень у Національній філармонії: Фестиваль музики Бориса Лятошинського, концерти, ювілеї

Початок нового 2025 року у філармонії позначиться видатною і знаковою для всієї української культури подією: Фестивалем музики Бориса Лятошинського, який триватиме з 3 до 26 січня. Програма включатиме 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії, а заключна – в кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у легендарному будинку РОЛІТ.

Симфонічна, камерна та фортепіанна музика Лятошинського звучатиме 3, 5, 8, 11 січня у виконанні NotaBene Chamber Group, Симфонічного оркестру Національної філармонії України, Національного симфонічного оркестру України. Зіркові диригенти і солісти – Володимир Сіренко і Наталія Стець, Андрій Павлов і Максим Шадько. Перед кожним концертом (о 17:30 у Музичному салоні) на публіку чекають дискусії за участі провідних інтелектуалів: Ростислава Семківа, Ярини Цимбал, Анни Гадецької, Вахтанга Кебуладзе, Алли Загайкевич, Олексія Войтенка, Михайла Шведа, Тетяни Руденко, Галини Григоренко, Олесі Островської-Лютої, Андрія Куликова та Максима Буткевича. Модератор – відомий журналіст і телеведучий Юрій Макаров. Вхід на дискусії безкоштовний (за умови реєстрації).

5 січня програма «Сад Різдвяний» Національного будинку музики. Це – світла різдвяна поезія Олекси Стефановича та Івана Малковича, неповторно красиві «Різдвяні симфонізми» Івана Небесного й хорові колядки. У концерті візьмуть участь: Іван Малкович, Liatoshynskyi Capella: Orchestra & Choir під орудою Богдана Пліша та Костянтина Ленчика, дитячий вокальний ансамбль «Забава», Максим Бережнюк (спів та автентичні духові), Тарас Столяр (бандура).

10 січня на сцені філармонії звучатиме Антоніо Вівальді – один із найпомітніших майстрів барокової доби. Він залишив по собі яскравий слід в історії музики не тільки як автор усіх існуючих на той час жанрів і форм, а і як віртуозний виконавець на скрипці. Тож цього вечора, крім знаменитих частин циклу «Пори року», прозвучать його менш відомі, але при тому не менш прекрасні концерти: для двох скрипок, струнних і basso continuo; для чотирьох скрипок, віолончелі, струнних і basso continuo; Концерт «Alla rustica»; дві симфонії для струнних і basso continuo.

12 січня Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького відзначатиме на сцені філармонії 55-річчя від дня заснування колективу концертом «Відлуння Різдва». Цього вечора лунатимуть маленькі хорові шедеври – колядки й щедрівки. Участь бере майстер слова Анатолій Паламаренко.

15 січня на свій традиційний щорічний авторський концерт «Джазові теми з імпровізацією» запрошує композиторка, відома джазова піаністка, викладачка і популяризаторка джазу Неоніла Лагодюк. Запальні ритми, знайомі яскраві мелодії, енергія танцю, що відрізняють її музику, подарують слухачам незабутні враження. Участь беруть: Київський квартет саксофоністів, скрипалька Катерина Бойчук, флейтистка Іванна-Анастасія Косінська, кларнетист Павло Бойко, піаністка Тетяна Жук-Сєдова, контрабасист Єгор Абрамов, ударник Микола Домашов і степіст Володимир Шпудейко.

16 січня – концерт «Київ органний» до 115-річчя засновника київської органної школи Арсенія Котляревського. Органісти Національного будинку музики виконають улюблені твори майстра, а також опуси, присвячені йому. Саме завдяки Арсенію Котляревському у Києві було створено Будинок органної та камерної музики, першим керівником якого він був. Тож, цей вечір – подячна музична присвята, яка підтверджує, що традиції видатного органіста продовжують жити. Звучатимуть: Йоганн Себастьян Бах, Микола Колесса, Ференц Ліст, Ріхард Ваґнер – Ференц Ліст, Шарль-Марі Відор, Гі Бове, Александр Ґільман інші.

18 січня – нова програма Симфонічного оркестру філармонії під орудою диригента Антонія Кедровського з музикою Моцарта, Вагнера і Сібеліуса, – яскрава та фантазійна, сповнена мрій та світла.

Симфонія № 38 Вольфганга Амадея Моцарта уперше прозвучала в Празі – тому її часто називають «Празькою», віддаючи данину місту, яке свого часу славилося майстерними виконавцями на духових інструментах. Чи не тому композитор щедро використовує духові інструменти, які виявляють мелодичну багатогранність і блискучу віртуозність? А мелодій у цій симфонії справді чимало, тож подекуди вона справляє враження опери для оркестру, – така ж різноманітна й багата на музичні події.

Невеликий симфонічний твір Ріхарда Ваґнера «Ідилія Зіґфріда» був написаний до дня народження дружини композитора Козіми Ваґнер, яка тоді щойно народила сина Зіґфріда. У ті роки Ваґнер жив у Швейцарії і сповна віддавався творчості. Тож і музика закарбувала ці настрої.

«Легенда» Яна Сібеліуса доповнить програму казковим звучанням холодної Фінляндії.

День Соборності України 22 січня Національний ансамбль солістів «Київська камерата» пропонує відзначити особливою програмою із творів сучасного композитора й віолончеліста Золтана Алмаші. Навчаючись у Львові та Києві, він увібрав музичні традиції цих міст і є улюбленим автором публіки і там, і там. Його музика поєднує романтичність із модерною мовою, загальноєвропейські музичні звороти з українською фольклорною інтонаційністю, зокрема колядками.

Твори, написані для «Київської камерати», часто пишуться із розрахунку на конкретних виконавців і дають змогу музикантам яскраво продемонструвати талант. Диригуватиме цього вечора Іван Чередніченко.

25 січня Національний камерний ансамбль «Київські солісти» під орудою Володимира Сіренка пропонує захопливу змагальність між традицією та сучасністю, досліджуючи теми трансформації, віртуозності та емоційної глибини через три різнопланових твори Вольфганга Амадея Моцарта, Юрія Ланюка і Євгена Станковича.

Симфонія-кончертанте Вольфганга Амадея Моцарта – шедевр класичної епохи, який гармонійно поєднує енергійність, оперну ліричність і радісне рондо. Це – приклад геніальності Моцарта у балансуванні між технічною досконалістю та виразовою насиченістю.

Симфонія-кончертанте «Перетворення» Юрія Ланюка – сучасна відповідь на твір Моцарта. Хоча Ланюк черпає натхнення з жанру симфонії-кончертанте, та все ж він прокладає власний шлях. Обираючи такий само виконавський склад, як і у Моцарта, композитор експериментує з тембром і текстурою, створюючи яскравий діалог між солістами й оркестром.

Євген Станкович відомий здатністю поєднувати народні мотиви з сучасними техніками композиції. Так він вибудовує рельєфний звуковий ландшафт, багатий на контрасти. Його «Майже серенада» є одночасно інтимною й масштабною. Солісти: Дмитро Ткаченко (скрипка), Оксана Дарбінь і Ярослав Венгер (альт).

26 січня – вечір, у якому «зійдеться» музика двох визначних віденських класиків: Вольфганга Амадея Моцарта і Людвіга ван Бетховена. У кожному з двох відділів програми Liatoshynskyi Capella: Orchestra під орудою маестро Богдана Пліша ключовим твором стане концерт для сольного інструмента з оркестром.

Моцарт написав концерт для флейти з оркестром соль мажор у віці 22 років на замовлення голландського флейтиста Фердинанда Дежана як частину ширшого проєкту, що передбачав створення чотирьох флейтових квартетів і трьох концертів.

«Імператорський концерт» Людвіга ван Бетховена відомий величчю, сміливими темами та героїчним духом. Твір присвячено ерцгерцогу Рудольфу, який був другом і учнем композитора. До сьогодні цей концерт залишається найвідомішим і найчастіше виконуваним із п’яти фортепіанних концертів Бетховена.

31 січня, з нагоди 150-річчя від дня прем’єри опери «Кармен», Симфонічний оркестр філармонії разом із диригентом Миколою Дядюрою пропонує зануритися у її музичний простір, сповнений іспанських ритмів, французького чару ніжних мелодій і п’янких гармонічних поєднань. Опера «Кармен» французького композитора Жоржа Бізе – одна з найулюбленіших у публіки. Про це свідчить її популярність на сцені театрів: згідно з базою даних Operabase, у сезоні 2017–2018 років її виконали по всьому світу майже 700 разів!

У чому секрет цього твору? Гострий сюжет, правдиві персонажі з їхніми пристрастями та недоліками, видатна музика, що легко запам’ятовується…

Крім хітів з опери також у програмі прозвучать Концертна фантазія «Кармен» для скрипки з оркестром Пабло де Сарасате та «Іспанська рапсодія» для оркестру Моріса Равеля.

Музичний салон

16 січня «Багряний. Етюд». Сьогодні цитати з творів Івана Багряного друкують на футболках, а про нові перевидання «Тигроловів» жартують, що їх мусить мати кожне поважне видавництво. Філармонія ж покаже те, що не так широко відомо в контексті творчості поета, прозаїка, драматурга, публіциста, журналіста, політичного діяча, Голови УНР і номінанта на Нобелівську премію з літератури: повстанські пісні на його вірші, але не тільки.

Проєкт-присвята «Багряний. Етюд» – заклик до теми військовополонених і політв’язнів, які наразі перебувають на ворожих територіях. Синтетичний же формат «Багряного. Етюду» потребує особливого простору. Поміж колон і закапелків, де зазвичай публіка очікує на початок концертів, постане дійство від режисерки та авторки ідеї Марини Рижової, у якому переплетуться пластика Діани Коваль, художнє слово від Наталії Насікан, акордеон Ігоря Саєнка та повстанські пісні у виконанні Сергія Бортника.

18 січня публіці буде представлений концерт «Жанна Колодуб. Камерна музика» – проєкт-присвята до 95-річчя композиторки. Ним донька мисткині, музикознавиця Оксана Колодуб започатковує цикл різножанрових концертів до ювілейного року Жанни та Левка Колодубів.

Твори Жанни Колодуб приваблюють яскравими художніми образами, а особливо – щирістю, емоційністю і природністю висловлювання. Її творчість – індивідуальне явище, в якому класичні традиції і глибокі фольклорні основи вдало поєднуються з сучасними рисами музичного мислення. Спадщина Жанни Колодуб багатогранна і багатожанрова. Зокрема цінними є камерно-інструментальні ансамблі, що являють собою вишукані колоритні композиції, написані для нетрадиційного складу інструментів. У цьому можна пересвідчитись, завітавши на концерт і послухавши камерні твори для флейти й фортепіано, ксилофона і дзвіночків, для флейти, фагота і фортепіано, а також квартету саксофоністів!

19 січня – Наталія Чепченко (сопрано) та Анна Поліщук (фортепіано) запрошують на програму з вокальних і фортепіанних циклів сучасного українського композитора Юрія Іщенка. Його музика віддзеркалює провідні стильові течії і композиторські техніки своєї доби. При цьому в ній завжди чутно індивідуальний голос митця, де крихкість, делікатність інтонації озвучується з граничною експресією тембру.

Так, у циклі «Календарні пісні» архаїчні тексти й поспівки набувають нових сенсів у складних модерністських гармоніях. Інтелектуальна лірика Євгена Плужника втілюється у циклі «Рання осінь» через поєднання рафінованої раціональності додекафонії та глибинного драматизму висловлювання. А 24 прелюдії для фортепіано, що усі «виросли» з однієї теми-серії, подібно до калейдоскопу, розкривають різні грані камерного універсуму автора.

31 січня у програмі «Game ON!» звучатиме музика… з відеоігор. Ансамбль Національного академічного духового оркестру України запрошує слухачів зануритися у світ улюблених пригод, магії та незабутніх саундтреків. Прозвучать найкращі композиції, які стали візитівками ігрової культури та є на слуху в тисячі ігроманів.

Для дітей

4 і 5 січня у Музичному салоні на двох сеансах щоденно: об 11:00 і 13:00 наймолодших меломанів від 3-х до 6-ти років очікують «Новорічні пригоди Кролика Філармона». Це новорічна історія про ельфійку та її друга і кролика Філармона, які потрапляють у казковий світ музики й шукають утрачену ноту, без якої неможливо зіграти головну новорічну мелодію.

19 січня хіт дитячої аудиторії – мюзикл «Бременські музики». Музична казка 6+ за улюбленим сюжетом братів Грімм у січні – з відлунням різдвяно-новорічних свят. Крутий Brass Ukraine: дві труби, валторна, тромбон, туба і ударні, Принцеса-сопрано і актори тріо Argentum здійснять у місті Бремені… ой!.. у Колонному залі філармонії найзаповітніші мрії кожного, хто прийде!

Допомагатиме їм Оповідач, який є файним знавцем казок і не проти долучитися до створення нової пригодницької історії про веселого Віслюка, підстаркуватого Пса, милого Котика та голосистих Півників. Мюзикл для усієї родини подарує яскраві враження, кольорові емоції й зарядить дітлахів і їхніх батьків на весь рік!

За інформацією пресрелізу