filharmonia

Кожен із квітневих концертів Національної філармонії – наче ковток свіжого весняного повітря: нові імена, молоді музиканти, несподівані програми та прем’єри

Гортайте афішу: на вас очікує, зокрема, чимало нових українських творів («Так звучить моє ВДОМА» 9 квітня), Моцарт від Київського камерного оркестру під орудою Наталії Пономарчук (монографічний концерт 6 квітня), несподіваний погляд на органну музику (концерти 4 та 7 квітня), Третя симфонія Всеволода Сіренка, присвячена захисникам України, під батутою диригента Віктора Плоскіни 10 квітня, забутий і віднайдений шедевр української музики – Концерт для фортепіано з оркестром українського композитора і піаніста-віртуоза Ігоря Драго у програмі 19 квітня, відкриття світу Святослава Луньова, 21 квітня і ще багато чого.

А ще – кілька перлин у Музичному салоні: увага на два дні «Українського електроакустичного виміру», а також прем’єру музичного перформансу для дітей від 6-ти до 10-ти років, програма «Sax & Piano – NО Jazz!», яка взялася довести, що саксофон – це не тільки джаз, твори віденських класиків і фортепіанний цикл Антоніна Дворжака. Все це зібрано у нашому огляді та під новим сезонним хештегом філармонії – #слухаємовесну.

Колонний зал імені Миколи Лисенка

3 квітня Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України дасть концерт-присвяту скрипалеві Богдану Крисі – представнику легендарної династії музикантів.

4 квітня на сцені філармонії – Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики під орудою диригента Андрія Сиротенка.

За понад тисячоліття побутування органа в практиці церковних богослужінь звук цього інструмента набув чітких образних трактувань. Його найчастіше пов’язують із сакральним простором, склепіннями готичних храмів, відображених у будові інструмента, та канонічними текстами, які виспівувалися у його супроводі. До того ж, розквіт органної музики в XVII–XVIII століттях спричинився до поєднання в свідомості слухача інтонаційного образу органа саме з тим часом.

Тембр органа в музиці композиторів ХХ століття часто не позбавлений цих кліше, навіть навпаки – залучений до партитури спеціально для того, аби викликати подібні асоціації. Твори, що увійшли до програми, – саме такі: Симфонія № 7 Валентина Бібіка, Концерт для органа, струнного оркестру і литавр Франсіса Пуленка, «Пасакалія» та «Концертштюк» Олександра Козаренка.

Вражаюча програма 5 квітня занурить слухачів у різнонаціональний музичний колорит. Прозвучить останній великий оркестровий твір норвезького романтика Едварда Гріга «Симфонічні танці», написаний на народні теми. Також публіка почує вигадливу сюїту англійця Едварда Елгара «Корона Індії», яка була створена на основі раніше написаної музики до театральної вистави, поставленої 1912 року на честь візиту короля Георга V і королеви Марії в Делі для їхньої коронації як імператора та імператриці Індії. А ще слухачі познайомляться з твором французького композитора, дириґента, органіста й музичного критика Вінсента Д’Енді – Фантазією для оркестру і гобоя, в якій солістом виступить Володимир Литвиненко.

6 квітня – концерт Київського камерного оркестру під орудою маестро Наталії Пономарчук, присвячений Вольфгангу Амадею Моцарту, що представить опуси з різних періодів творчості австрійського генія. Звучатимуть: знаменита Симфонія № 35 ре мажор, яку ще називають «Гаффнерівською» – за прізвищем приятеля Моцарта Зіґмунда Гаффнера, котрий був замовником твору, дивертисмент для струнних інструментів «Зальцбурзька симфонія» № 3, урочиста «Serenata Notturna» для струнних ре мажор і безумовний шедевр у жанрі камерної мініатюри – «Маленька нічна серенада», написана на честь дружини Констанції, яка на момент написання композиції чекала дитину.

7 квітня – «Симфонія звуків». Концерт задумано як поєднання трьох «голосів», трьох виразних тембрів: органа, скрипки та голосу. Це стане продовженням органних концертів за участі органістки Національної філармонії Тетяни Жук-Сєдової і покаже її виконавський універсалізм – як солістки та в ансамблях із вокалом, скрипкою.

Програма представить музику німецьких та італійських композиторів від кінця XVII до середини XIX століття, між якими простежуються цікаві зв’язки. Розпочнемо, звісно, з творчості почесного експерта в сфері органної музики Йоганна Себастьяна Баха.

Прозвучать і твори його італійського сучасника Антоніо Вівальді. Музика останнього неабияк цікавила Баха – він навіть зробив авторські обробки концертів колеги. Німецький романтик Фелікс Мендельсон свого часу заново відкрив публіці та популяризував творчість Баха.

Прозвучать дивовижні твори-перлини світських жанрів, що вирізняються глибиною змісту і особливою милозвучністю гармонії, а також зразки тогочасної духовної музики.

9 квітня презентуємо проєкт-колаборацію молодих українських композиторів і музикантів, які наразі перебувають за кордоном або нещодавно повернулися до України – «Так звучить моє ВДОМА». Представить його авторка, режисерка Марина Рижова у рамках стипендії Vidnova Fellowship Ukraine.

Проєкт має на меті продемонструвати потенціал української молоді та показати, що, попри все, сьогодні в світі Україна звучить не тільки голосами війни та статистикою в новинах. Українці борються за свободу, ідентичність і культуру. Цей проєкт – можливість познайомитися із невідомою музикою української молоді, яка, на жаль, нині часто стає визнаною за межами Батьківщини раніше, ніж на рідній землі.

Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою диригентки Наталії Стець виконає твори Михайла Чедрика, Тараса Зданюка, Назарія Стеця, Каті Суглобіної, Сергія Вілки, Антона Стука, Вікторії Шинкаренко.

10 квітня Національний симфонічний оркестр України під батутою Віктора Плоскіни гратиме музику композиторів-романтиків: Концерт для скрипки та віолончелі Йоганнеса Брамса та опус «Тассо» Ференца Ліста, який став зразком нового жанру – симфонічної поеми. Центральним же твором програми стане Симфонія № 3 Всеволода Сіренка, написана впродовж 2022–2023 років і присвячена захисникам України. Твір виник як реакція на події повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Віктор Плоскіна, диригент, заслужений артист України: «Звернутися до творчості Всеволода Сіренка мене спонукала його симфонія. Не зважаючи на його молодість, вірю в щасливу творчу долю Всеволода. Тому разом з оркестром докладемо зусиль якомога якісніше “прочитати” партитуру, бо новий твір – це завжди дуже відповідально…»

12 квітня рекомендуємо звернути увагу на концерт, у назві якого присутнє словосполучення «Нові імена». Симфонічний оркестр Національної філармонії України вже не вперше представляє обдарованих юних музикантів. У березні разом із філармонійним колективом грав піаніст Савва Золотарьов, аж ось на сцені Колонного залу – три солісти-інструменталісти: гобоїст Степан Сивохіп, скрипаль Павло Ульянченко та віолончелістка Марія Ходаківська.

Для прем’єрного виступу кожен із музикантів підготував абсолютно новий твір одного зі знакових українських композиторів. Степан Сивохіп зіграє «Романтичне концертино» для гобоя з оркестром Левка Колодуба, Павло Ульянченко – «Українську поему» для скрипки з оркестром Євгена Станковича, а Марія Ходаківська – Концерт для віолончелі з оркестром Любави Сидоренко. За пультом цього вечора – диригент Антоній Кедровський.

У фіналі звучатиме Симфонія № 41 «Юпітер» Вольфганга Амадея Моцарта, як нагадування про те, що композиторський чи виконавській геній, якщо він є, має властивість прокидатися вельми рано. Тож приходьте підтримати талановиту молодь!

15 квітня віолончеліст Гліб Сасько та піаністка Анна Поліщук об’єднаються в дует, щоби зіграти вельми вишукану програму з творів двох німецьких композиторів-романтиків, які були близькими друзями в реальному житті – Роберта Шумана та Йоганнеса Брамса.

Ціле відділення концерту також буде присвячене творчості українського композитора й піаніста Віктора Косенка. Його Соната d-moll для віолончелі та фортепіано є одним із перших українських зразків цього жанру, створених у XX столітті. Також ви почуєте Пасакалію композитора із фортепіанного циклу «11 етюдів у формі старовинних танців».

16 квітня Національний ансамбль солістів «Київська камерата», який продовжує у цьому сезоні святкувати 30-ти річчя, присвятить концерт засновнику і незмінному керівнику ансамблю, який минулоріч, на жаль, пішов у засвіти, – Валерію Матюхіну.
У програмі під назвою «Сторінки української музики» прозвучить ціла «антологія» творів сучасних композиторів: Губаренко, Сильвестров, Загорцев, Ківа, Кириліна, Швед, Безбородько, Станкович, Гомельська. До музикантів «Камерати» – Богдани Півненко, Кирила Бондаря (скрипка), Дмитра Таванця (фортепіано), Дмитра Кузьміна (флейта), – доєднається співачка Тоня Матвієнко.

17 квітня Національний симфонічний оркестр України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка поєднає в концертному вечорі барокову гармонію і вишуканість, втілену в музиці Йоганна Себастьяна Баха, класицистичну простоту і виразність Скрипкового концерту Вольфганга Амадея Моцарта й багатозначність і глибину музиики Густава Малера, опус якого завершить програму. Солісти – Анатолій Баженов (скрипка), Каріна Кондрашевська (сопрано).

19 квітня концерт Симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою диригента Віктора Олійника, представить європейську музику: Увертюру данського композитора Нільса Гаде «Гамлет», яка була написана в 1861 році за п’єсою Шекспіра, та П’яту симфонію грузинського композитора Гії Канчелі, створену 1978 року з присвятою пам’яті батьків композитора.

Центральним твором програми стане Концерт для фортепіано з оркестром українського композитора Ігоря Драго. Заново відкрив цей твір соліст Роман Рєпка – піаніст, лауреат національного та дипломант міжнародного конкурсів. Виконавську та викладацьку діяльність музикант поєднує із просвітницькою.

Останнім часом основу репертуару піаніста становлять мало виконувані або забуті шедеври української музики. В 2011-му він повернув на вітчизняну сцену Концерт для фортепіано з оркестром Левка Ревуцького в першій редакції, партитура, яка багато десятиліть поспіль вважалася втраченою. Тепер у центрі його музичного інтересу опинився Концерт Ігоря Драго.

Роман Рєпка про подробиці цього музичного відкриття: «Більше року тому я розпочав проєкт, який називаю “Ре-візією”. Я брав у бібліотеці ноти фортепіанних творів українських композиторів, які були мені невідомі, грав їх і писав на них рецензії. Рахунок йде на сотні книжок. Я відкрив для себе музику, яка поділила моє життя на “до” і “після”. Серед них – цей опус, він попався мені буквально одразу, “в першу жменю” так би мовити.

Твір вразив, це був просто музичний нокаут! Композитору на час написання було 44 роки, це був зрілий сформований митець. Цікаво, що Драго сам був гарним піаністом-віртуозом і виконував цю фортепіанну партію на концертах. Щоб довести концерт до сценічного виконання, мені потрібен був диригент-сподвижник, який би погодився провести багато додаткової роботи. Зацікавився Віктор Олійник. Перша редакція твору має партитуру і партії, а друга, на жаль, ні. Є тільки клавір, і нам довелося дооркеструвати пару епізодів…

Ця музика має звучати зараз! У ній зашкалює непричесана енергія, присутня певна брутальність. Я не пригадую подібних творів в українській музиці. За стилем це орієнтовно близько до лінії творчості Бели Бартока».

21 квітня у рамках циклу авторських концертів українських композиторів «Сучасне й позачасове» Київський камерний оркестр під керівництвом диригентки Наталії Пономарчук відкриватиме «Світ Святослава Луньова».

«Сучасне й позачасове» – новий проєкт, започаткований «Домом Майстер клас» і Національною філармонією України, який являє собою серію авторських концертів сучасних українських композиторів, котрі вже увійшли в історію української музичної культури.

Другий концерт циклу присвячено музиці київського композитора Святослава Луньова. Він є автором симфонічної, камерно-інструментальної, камерно-вокальної, хорової, електронної музики, а також двох опер і музики до кіно. Згадана програма представить його камерні твори для струнного оркестру: цикли «Нічна музика», «Денна музика» і Триптих для струнних TRISTIUM – один із найвизначніших творів композитора.

22 квітня – «Скринька раритетів». Це вже 6-й концерт, у якому артисти оркестру Національної опери України зберуться на сцені Національної філармонії, щоб зіграти унікальні камерні твори. Оркестранти об’єдналися для спільних проєктів камерної музики в 2019 році. Авторкою ідеї і душею творчого починання стала піаністка Ліана Косович, яка вже багато років працює концертмейстеркою в театрі. Мета проєкту незмінна – показати, що в головній оркестровій ямі країни працюють музиканти вищого ґатунку, кожен із яких веде й активну сольну діяльність.

Цього разу назва «Скринька раритетів» втілює ще одну провідну ідею циклу концертів – показати неймовірне різноманіття світової музики та відкривати слухачам маловідомі музичні сторінки. Програму виступу музиканти почали формувати за півроку, розшукуючи твори, що відкрили б для публіки нові музичні горизонти.

Розпочне концерт Квінтет українця Дмитра Бортнянського, написаний під впливом перебування митця в Італії у дусі тогочасних класицистичних тенденцій. Надалі ж прозвучать три «музичних раритети» італійської, французької та німецької музики.

«23.04.1968: РЕКОНСТРУКЦІЯ». Це другий концерт циклу Національного будинку музики спільно з Liatoshynsky Foundation, які продовжують досліджувати спадок Бориса Лятошинського напередодні 130-річчя від дня народження композитора.

Програми концертів із музикою Лятошинського, які він зберігав у робочому кабінеті, знову зазвучать для київської публіки. Така реконструкція – майже подорож у часі, під час якої ми зможемо критично поглянути на власний музичний спадок ХХ століття, часто пов’язаний із необхідністю авторів маневрувати між власною творчою реалізацією та вимогами совєтської тоталітарної ідеології.

Програма, що звучала 23 квітня 1968 року, поєднала музику чотирьох українських композиторів: Олександра Зноско-Боровського, Юлія Мейтуса, Андрія Штогаренка та Бориса Лятошинського. Концерт мав стати продовженням циклу «Камерні вечори», в рамках якого виконувалися твори членів Спілки композиторів України. Однак раптова смерть Лятошинського 15 квітня змінила сприйняття цієї музики й творів кожного композитора…

24 квітня в імпрезі Національного симфонічного оркестру України під керівництвом диригента Сергія Голубничого центральним стане Концерт № 3 для фортепіано та симфонічного оркестру сучасного вітчизняного композитора Ігоря Щербакова. Солістом виступить лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів, випускник Національної музичної академії України, піаніст Євген Геплюк.

Обрамлять цю музику твори знакових німецьких композиторів – віденського класика Людвіга ван Бетховена та реформатора пізньоромантичної доби Ріхарда Вагнера.

25 квітня на сцені філармонії – примадонна Людмила Монастирська (сопрано) та баритон Сергій Макієнко разом з Ансамблем «Рідні наспіви» у концерті «Знов весна і знов надії…»

Яскрава біографія ансамблю почалася ще в роки навчання його учасників у столичній консерваторії (тепер Національна музична академія України) на кафедрі народних інструментів. Велика заслуга у формуванні творчого обличчя колективу належала викладачеві Юрію Алексику. Від витоків діяльності ансамблю в самій його назві закладено основне творче кредо: популяризація і поширення насамперед української музики: народної, класичної, сучасної. Цього вечора до музикантів долучаться видатні виконавці, а у програмі звучатимуть твори Білаша, Скорика, Рунчака, Колядюк, Орла, Огієнка, Хіменеса, Ібера, Пьовані, Маноліса, Каччині, Ірадьєра, Кальмана й, звісно ж, українські народні пісні.

27 квітня за диригентським пультом Київського камерного ансамблю після кількарічної перерви – Петро Товстуха. Під орудою маестро прозвучить розмаїта програма барокових (Кореллі), романтичних (Мендельсон) і сучасних (Пілютиков) творів. Її родзинка – нова блискуча транскрипція Олександра Щетинського сюїти Фелікса Мендельсона «Сон літньої ночі», а також новий твір Сергія Пілютикова «Книга змін» для струнного оркестру, який відкриватиме вечір.

Музичний салон

5 квітня о 17:00 – продовження нашого серіалу-проєкту «Музичний салон 2.0» у найвишуканішому укритті столиці.

Геніальна музика віденських класиків звучатиме у виконанні солістів – флейтиста Юрія Шутка та піаністки Анни Поліщук. Під час повномасштабної війни такий концерт можна і треба сприймати як музикотерапію. У програмі – перші дитячі композиції Моцарта, знаменитий шедевр молодого Бетховена, а також останній прижиттєвий твір Гайдна.
Пролунають і твори українських класиків – Бортнянського та Березовського. Звісно, на публіку чекає й цікава дискусія із музикантами, яку проведе музична керівниця НФУ – диригентка Наталія Стець.

6 і 7 квітня. Два дні «Українського електроакустичного виміру». Електроакустична музика – наймолодший жанр сучасного українського музичного мистецтва, що постає із футуристичних марень поетів «наших 1920-х», перших звукових монтажів кінострічок Дзиґи Вертова у ВУФКУ, сміливих музичних експериментів композитора театру Леся Курбаса Анатоля Буцького, музики перших українських модерністів Бориса Лятошинського й Миколи Рославця.

Історія української електроакустичної музики – це хроніка задумів принципово нової «конкретної музики» Віталія Годзяцького, розробок власних методів синтезу звука Святослава Крутикова, алгоритмічної композиції Леоніда Грабовського. Це відкриття безмежного внутрішнього «простору звука», час багаторічних наукових досліджень і творчих експериментів Геннадія Когута, Ігоря Пясковського, Леоніда Диса. Досвід розбудови перших студій електроакустичної музики, фестивалів і музичних лейблів.

«Український електроакустичний вимір», що презентуватиметься за підтримки Асоціації електроакустичної музики України, дозволить відчути нерв сучасної української електроакустичної сцени, її жанрове різноманіття і здатність до відкритого емоційного висловлювання.

У фокусі дводенного проєкту – 6-7 квітня – твори для інструментів та електроніки, сольні фіксовані електроакустичні твори Антона Стука, Євгена Дубовика, Алли Загайкевич, Святослава Луньова, а також електроакустичні перформанси відомих київських артистів Edward Sol та Ujif_notfound. Проєкт відбувається з використанням 8-канальної аудіосистеми.

13 квітня о 17:00 піаністка Інеса Порошина запрошує до музичного салону послухати цикл Антоніна Дворжака «Poeticke nalady / Поетичні настрої» на тринадцять частин, які сумарно тривають понад п’ятдесят хвилин і є найдосконалішим фортепіанним циклом композитора. Він написав їх навесні 1889 року: менш ніж за два місяці. Частково в Празі, частково у своїй літній резиденції у Високій біля Пршибрама.

Твір представляє багату палітру різноманітних настроїв – від романтичних і мрійливих до стилізацій дикого та шаленого танцю. Завдяки поетичній темпераментності й технічно виграшній фортепіанній стилізації – це один із найпопулярніших фортепіанних творів Дворжака.

20 квітня о 17:00 – ексклюзивна програма в усіх сенсах: «Sax & Piano – NО Jazz!». Саксофоніст Роман Фотуйма (до речі, лауреат престижної музичної Премії імені Левка Ревуцького) і піаністка Дар’я Шутко за допомогою музики сучасних українських та американських композиторів і диригентки Наталії Стець, яка вестиме дискусію, спробують довести, що саксофон – це не тільки джаз. І поєднання фортепіано й саксофона – теж, не виключно джазова ознака. Маємо дуже багато академічної, концептуальної музики, написаної для такого складу. Звучатимуть Ю. Іщенко, Ю. Гомельська, Л. Ларсен і В. Олбрайт.

21 квітня о 12:00 – прем’єра музичного перформансу для дітей від 6-ти до 10-ти років «Де шукати друзів?» за твором Жанни Колодуб «Пригоди дівчинки Веснянки». Разом із головною героїнею наші наймолодші слухачі відправляться на пошуки натхнення та справжніх друзів, а доєднаються до них – Метелик, тітонька Мишка й пан Крот.

Маленькі гості не тільки слухатимуть музику, а й створять власними руками оригамі, отримають таємні завдання від тітоньки Мишки, візьмуть участь у танцювальному майстер-класі від Кавалера Крота і познайомляться з професією диригента!

Під звуки мелодій сучасної української композиторки Жанни Колодуб до них прилетить… Метелик, щоб отримати натхнення у світлі! Проте як засвітити Метелика щастям – ми тут не розповімо. Адже для цього слід прийти до філармонії та долучитись до нашого нового музичного інтерактиву. Буде весело, рухливо і пізнавально!

За матеріалами пресрелізу