13 листопада 2022 року на сцені Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулася світова прем’єра опери «Страшна помста» визначного українського композитора, мислителя світового рівня, лауреата Шевченківської премії, Героя України, Євгена Станковича. Театр присвятив виставу 80-річчю автора
Це ще один амбітний проект генерального директора-художнього керівника Львівської опери Василя Вовкуна у рамках його творчої програми «Український прорив». Притаманний Василю Вовкуну експериментально-сучасний погляд у майбутнє через осмислення минулого та сьогодення був утілений міжнародною творчою командою підібраних ним фахівців.
Львів чекав на цю подію. За диригентським пультом – Іван Чередніченко, диригент-постановник Володимир Сіренко, режисер-постановник Андреас Вайріх (Німеччина), сценографія та дизайн костюмів Анна Шеттль (Німеччина), балетмейстер Сергій Наєнко, хормейстер-постановник Вадим Яценко, художник світла Олександр Мезенцев.
Містична гоголівська історія про страшну розплату за жахливі злодіяння віддзеркалила події сьогодення. Філософський сенс буття, перегукуючись із біблійною історією, був уплетений геніальними Миколою Гоголем і Євгеном Станковичем у тисячолітню міфологію України, її вірування, традиції та обряди.
Від перших хвилин музичне дійство завібрувало з почуттями та переживаннями кожного присутнього у залі. Особлива актуальність теми тримала всіх у постійній напрузі. Емоційна присутність слухача була відчутна в залі. У перервах на антракт більша частина публіки залишалася на своїх місцях, перебуваючи у полоні побаченого й почутого.
Напруга зростала від дії до дії. До кульмінаційного моменту вона насунула як снігова лавина. Феноменальна взаємодія диригента, солістів, оркестру та хору створювала динаміку розвитку події. Варто зауважити, що хор був дуже виразним і вельми промовистим у драматичній грі та строкатих образах учасників.
«В особі Євгена Станковича ми маємо композитора високого світового рівня. У його творах об’єднані професіоналізм, талант, сучасність», – вважав Мирослав Скорик. Саме цей вислів першим спадає на думку, коли чуєш оперу Станковича «Страшна помста».
Характерна композиторська техніка, поліфонічна фактура, гнучка форма, неповторність драматургічних рішень, синтез фольклорного і модернового, – все це обумовлює усебічне висвітлення образів у музиці та дозволяє яскраво провести головну ідею твору.
Солісти, виконавці головних і другорядних партій мали можливість проявити себе на високому рівні. Нестійкі гармонії в оркестрі, поліритмія, поліфонія потребують від вокалістів неабиякої майстерності. Широкі, розлогі вокальні лінії, порівняні з вагнерівськими, зобов´язують бути у відмінній фізичній і вокальній формі.
Режисер-постановник Андреас Вайріх тонко відчув внутрішню енергію слова й музики і наділив героїв відповідними характерами, підпорядкувавши їх єдиному генеральному задуму. В співпраці з талановитими артистами на сцені постали «вигострені» та яскраві дійові особи. Відьмак – Роман Трохимук, Катерина – Дарія Литовченко, Данило – Тарас Бережанський, Душа Катерини –Маріанна Цвєтінська, Стецько – Юрій Шевчук, Суддя – Василь Вовкун, Осавул Горобець – Юрій Трицецький…
Усі персонажі були органічними у тому середовищі, в яке їх помістили й у що одягнули. Вбрання козацької доби у поєднанні з сучасними елементами виглядало дуже свіжо та модерно. Завдячуючи сценографії і дизайну костюмів Анни Шеттль сценічний простір відображав внутрішній емоційний стан головних персонажів. Дитячий коник, хрести, люльки, тюремна стіна, вельон, довгий червоний плащ Відьмака, потир (чаша для причастя) – усі ці символи стали канвою для виразних образів. На сцені відтворився колажний всесвіт сну-жахіття.
Без сумніву, прем`єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича у Львівському національному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької стала не тільки культурною подією, а й духовно-ментальною перемогою святого над чортівнею, світлого над темним, добра над злом, відваги над зрадництвом.
Роман АНТОНЮК
