16 лютого Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою головного дириґента Миколи Дядюри гратиме доволі ексклюзивні твори Шумана, Сен-Санса і Станковича
У виконанні солістки Варвари Васильєвої пролунає Концерт для скрипки з оркестром Роберта Шумана.
Дружина композитора Клара описувала концерт так: «Цю музику Роберту продиктували янголи». Єдиний Скрипковий концерт митця став одним із його останніх визначних творів. Написаний у 1853-му, опус понад 80 років залишався невідомим публіці, а причини цього – напрочуд загадкові…
Твір Шуман писав для друга – угорського скрипала Йозефа Йоахіма, з яким дуже часто співпрацював. Але, на думку останнього, цей опус став результатом душевної хвороби автора. Тому Йоахім його ніколи не виконував публічно, навіть переконав удову не включати концерт до повного переліку композиторського доробку Шумана після його смерті.
Ноти зберігалися у таємниці протягом усього ХІХ століття. Йоахім передав рукопис до Прусської державної бібліотеки в Берліні й зазначив у заповіті, що твір не можна ні грати, ні публікувати аж до 100-річчя смерті Роберта Шумана (тобто до 1956-го). На щастя, прем’єра відбулася раніше – 26 листопада 1937 року в Берлінській філармонії, а твір визнано історично відсутньою до того ланкою у ланцюгу видатних західноєвропейських скрипкових концертів – між творами Бетховена та Брамса.
Прозвучить також «Органна» симфонія № 3 Каміля Сен-Санса, написана 1886-го на замовлення Лондонської філармонії і присвячена пам’яті друга композитора Ференца Ліста. Сен-Санс про свій твір сказав: «Я віддав йому все, що зміг. Того, що я тут зробив, я ніколи більше не досягну».
Дириґентка і музикознавиця Вікторія Антошевська влучно зазначила щодо цього твору: «Якщо такий естет, перфекціоніст і професіонал, як Сен-Санс, назвав цю Органну симфонію вершиною своєї творчості, то хто ми такі, щоб йому заперечувати. У цій музиці є дещо від симфоній Шуберта, Шумана та Мендельсона, проте це не позбавляє її унікальності. В “Органній” симфонії сам орган з’являється на правах одного з виразних і рідкісних оркестрових тембрів. Фінальний апофеоз без потужного звучання цього інструмента був би неможливий! І Сен-Санс – вправний органіст – прекрасно розумів, як саме подати орган в найкращому світлі, які регістри застосувати, щоб досягти бажаного емоційного ефекту».
Партію органа в концерті виконає солістка Національної філармонії України – Тетяна Жук-Сєдова.
Також імпреза включатиме Сюїту з історичного балету «Княгиня Ольга» (1981), який є найбільш раннім із шести закінчених творів цього жанру нашого видатного сучасного композитора Євгена Станковича.
А ще концерт 16 лютого у Національній філармонії особливий не тільки через цікаво скомпоновану програму. Прийшовши цього вечора до Колонного залу імені Миколи Лисенка, кожен зі слухачів зможе долучитися до адресної допомоги нашому постійному відвідувачу Олегу Гонтаренку. Це – той самий маленький чоловік, світлина якого після обстрілу Києва 2 січня облетіла весь світ.
62-річний постраждалий киянин є від народження інвалідом і вже не має жодного родича. Перед повномасштабним вторгненням його брат помер від захворювання серця, згодом після інсульту пішла у засвіти й мама. Його квартиру на Солом`янці в Києві зруйнувано від вибуху, а побутову техніку, меблі та одяг знищили вогонь і вода. Автомобіль, який Олег називає своїми ногами, розірвало на шматки. Пройшов місяць, і він усе ще потребує допомоги.
Під час концерту можна буде задонатити на банку Олегу Гонтаренкові, а також поспілкуватися з ним в антракті чи після імпрези й, можливо, з`ясувати, якої ще підтримки він потребує.
За інформацією пресрелізу
