Українська «Мелодія» у серцях естонських слухачів

708

Мистецький міжконтинентальний рух згуртував нині світову спільноту заради підтримки України у війні проти російського агресора

Солідарність з українським народом щиро висловлюють музиканти різних країн. Твори українських композиторів звучать на престижних концертних майданчиках, у філармоніях, мистецьких закладах, культурних центрах як у великих, так і невеличких містах по всій планеті.

24 березня у літній столиці Естонії – курортному місті Пярну, у великому залі Pärnu kontserdimaja відбувся концерт Пярнуського симфонічного оркестру (Pärnu Linnaorkester) під орудою естонського диригента, скрипаля, концертмейстера оркестру міста Васа (Фінляндія) Маано Мянні.

Диригент і скрипаль Маано Мянні

У телефонній розмові маестро розповів, що вже кілька років поспіль організовує імпрези у форматі замовлень – «SOOVIKONSERT» («За Вашими замовленнями»), програму яких складають слухачі. З ініціативи пярнуської публіки до програми даного концерту увійшла «Мелодія» видатного українського композитора Мирослава Скорика.

Цікаво, що Маано Мянні не лише диригував оркестром, а й виконав партію першої скрипки у кількох опусах, зокрема «Мелодії». Він також вів програму, розповідаючи слухачам про цікаві моменти з життя композиторів або їхні твори. Оголошуючи «Мелодію» a-moll Мирослава Скорика, що стала своєрідною візитівкою композитора, музикант коротко розповів естонським глядачам про кінострічку українського режисера Володимира Денисенка «Високий перевал» (1981), до якої цю музику було написано. У «Мелодії» Мирослав Скорик «закодував» мовою звуків те, що режисер не міг вербально зробити через радянську цензуру.

В умовах російсько-української війни «Мелодія» Скорика, котра сьогодні лунає по всьому світу в різних інтерпретаціях, сприймається як cимвол боротьби за волю нескореного українського народу. Присутні у залі поціновувачі музичного мистецтва змогли насолодитися звуками «Мелодії», а українці, які знайшли тимчасовий прихисток від війни в Естонії, на час концерту забути про пережите й душею полинути додому, в Україну, з вірою про перемогу над ворогом.

У першому відділі імпрези Пярнуський симфонічний оркестр виконав Симфонію № 3 F-dur (II ч.) Йоганнеса Брамса, «У печері гірського короля» з сюїти «Пер Гюнт» Едварда Гріга, «Танець із шаблями» з балету «Гаяне» Арама Хачатуряна та інші класичні хіти. Задля балансу академічної і популярної музики, у другому відділі концерту прозвучали саундтреки до відомих фільмів. Сучасні трактування музики до кінострічок органічно підсилювалися продуманим візуальним контентом, зокрема було підготовано відеоряд, використано світлові ефекти.

Із перших днів повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну естонські митці, громадські активісти активно виступили на підтримку нашої держави. Відбулася низка акцій, у тому числі телемарофон «Save Ukraine». У різних містах Естонії проходять благодійні концерти, кошти з яких перераховуються на потреби постраждалим від війни українцям.

Хор і симфонічний оркестр Vanemuise Opera, м. Тарту. 4 березня, 2022 р. Диригент – Олександр Бражник

4 березня в одному з найстаріших театрів Естонії Vanemuine, що у місті Тарту, відбувся концерт хору і симфонічного оркестру Vanemuise Opera під орудою головного хормейстера театру українського походження Олександра Бражника. 5 березня у приміщенні Національної опери «Естонія», а наступного дня – в Естонській академії музики і театру в Таллінні – концерти у яких взяла участь солістка Театру «Естонія», українка Олена Бражник. 16 березня естонсько-український фолк-рок гурт «Свята варта» на чолі з відомим українським музикантом, який живе і працює в Естонії, Русланом Трочинським спільно з естонськими митцями Михкелнем Рауді та Хендриком Сал-Саллером провів концерт «Слава Україні».

Концерт в Національній опері “Естонія”, Таллінн, 5 березня 2022 р. Солістка – Олена Бражник

18 березня у Концертному залі «Естонія» пройшов концерт Естонського державного симфонічного оркестру ERSO «Україна в наших серцях». Під керуванням відомої української диригентки Наталії Пономарчук було виконано Гімн України, увертюру до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, твори інших композиторів. У програмі взяв участь відомий український піаніст, народний артист України Олексій Ботвінов. Як і диригентка Наталія Пономарчук, він був змушений покинути Україну через сумнозвісні трагічні події.

Aфіша літературно-музичного вечора у м. Пярну, 2 квітня 2022 р. Kultuuribaar volk

26 березня у Культурному центрі міста Лауласмаа, що носить ім’я найвідомішого естонського композитора Арво Пярта, Олена Бражник заспівала твори українських композиторів.

29 березня і 2 квітня у Пярну відбулися літературно-музичні вечори, під час яких cучасні естонські поети, зокрема Jaak Känd, Alari «Papa» Janson, Sven Kirisildnik та інші розповіли слухачам про творчість видатних українських літераторів. Вони читали твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Любові Якимчук та інших українських колег естонською мовою, а також презентували власні поетичні рефлексії на підтримку України. У заходах взяли участь відома естонська мисткиня, флейтистка Леонора Палу, українські пісні прозвучали у виконанні наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Інни Лісняк і співачки Марини Биковець.

Учасники літературно-музичного вечора у м. Пярну, 2 квітня 2022 р. Kultuuribaar volk

І це – далеко не повний перелік імпрез, що проводяться нині в Естонії. Для біженців з України більшість концертів, відвідування музеїв і різних мистецьких заходів є безкоштовним. Маленька країна на мапі Європи, чисельність громадян якої менша за населення Києва, має велике серце, що б’ється в унісон з Україною, і велике бажання допомогти українському народу боротися за свою гідність і свободу.

Інна ЛІСНЯК

Фото Carine Metsarand, Veljo Poom, Расмуса Кулла