Академічний театр «Київ Модерн-балет» 27 травня о 18:30 представить вечір сучасної хореографії, що поєднує одну з репертуарних вистав театру «Вгору по річці» на музику Олександра Родіна та прем’єру нової програми хореографічних мініатюр «Постскриптум». Подія відбудеться на сцені Київської опери на Подолі (вул. Межигірська, 2)
У першому відділенні представлено балет «Вгору по річці», який повертається на сцену після тривалої перерви. В основі постановки лежить історія життя, що рухається у зворотному русі. Головний герой проходить шлях від старості до народження, рухаючись проти течії часу. Це історія про вибір, утрати й неможливість змінити те, що вже відбулося.
У виставі відчутні алюзії на «Загадкову історію Бенджаміна Баттона» Френсіса Скотта Фіцджеральда та філософські мотиви «Фауста» Гете. Водночас постановка не є сценічною адаптацією цих творів, а пропонує самостійне авторське прочитання у постановці Раду Поклітару.
Друге відділення присвячене прем’єрі програми «Постскриптум», у якій Раду Поклітару повертається до жанру хореографічної мініатюри. Після тривалої перерви він знову звертається до малої форми, де кожна робота постає як окрема завершена історія.
«Постскриптум» поєднує нові постановки й мініатюри з репертуару театру, вибудовуючи їх у послідовність, де жодна не є продовженням іншої, вони не складаються в лінійний сюжет. Проте саме в цьому й народжується напруга вечора. Кожна частина ніби зсуває внутрішню опору, змінює оптику, і наступний номер уже сприймається інакше, з новою чутливістю.
До програми увійшли нові мініатюри, а саме:
– «Шкаралупа» на музику Жана-Філіппа Рамо. Це мініатюра, в основі якої – віртуозна хореографія та складна взаємодія виконавців. Рухи складаються у чітко організовану композицію, що нагадує живий орнамент, а іронічні нюанси жестів і мізансцен надають номеру легкості та внутрішньої гри. Позбавлена лінійного сюжету, «Шкаралупа» розгортається через образи, ритм і точну хореографічну форму, залишаючи глядачеві простір для індивідуального прочитання.
– «Соната срібного світла» на музику Людвіга ван Бетховена. Її композиція побудована як тріо для двох чоловіків і жінки. У взаємодії трьох постатей на сцені розкривається напруга різноспрямованих бажань, внутрішніх імпульсів і вибору. У цій мініатюрі чуттєвість поєднується зі стриманістю, а пауза й тиша стають повноцінними елементами хореографії.
Головна подія вечора – прем’єра мінібалету «Я люблю тебе» на музику Петеріса Васкса. В основі твору, з одного боку, знаменита Musica dolorosa, з іншого – лібрето Раду Поклітару. Це вистава-роздум про те, як близькі люди, котрі пішли від нас, не зникають із нашої повсякденності. Вони залишаються в інтонаціях, звичках, раптових спалахах пам’яті, у тиші, яка інколи важить більше за слова. «Я люблю тебе» говорить про любов не як красиве зізнання, а силу, що продовжує діяти навіть після розлуки. І ставить головне питання без пафосу, майже пошепки: наскільки смертним може бути кохання?
Також у програмі представлено нову хореографічну мініатюру Івана Зайця «Пил твоїх підвіконь» на музику Ханії Рані. Це – дует-діалог, що являє собою алегоричну баладу про страх і бажання. Приречені бути поруч, вони є безпорадними ворогами та безнадійними коханцями.
Окрім нових постановок, до програми увійшли мініатюри з репертуару театру: «Ці люди» та «Ой я чумак нещасливий» у постановці Катерини Курман, а також «1+1+1» і «Танцюємо Перголезі» у постановці Раду Поклітару.
Музична тканина вечора розгортається як багатоголосся різних епох і стилів. Кожна композиція зберігає власний ритм, інтонацію та емоційну природу, формуючи простір для різних хореографічних висловлювань.
За інформацією пресрелізу
Фото Марини БРИКИМОВОЇ
