У грудні в час Різдва відзначила 180-літній ювілей Народна хорова капела «Дніпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Історія одного з найстаріших хорів України міцно пов’язана з корифеями української музики – зокрема, такими, як Микола Лисенко, Микола Леонтович, Яків Яциневич, Яків Калішевський, Порфирій Демуцький та легендарний хоровий диригент і композитор Олександр Кошиць.
Особливо трепетне ставлення у хористів до «Щедрика» Миколи Леонтовича, що став чи не найвідомішим символом Різдва у світі. Бо саме студентський хор Київського університету Святого Володимира (колишня назва КНУ) вперше у грудні 1916 року виконав «Щедрик».
Саме у 1910-ті роки Олександр Кошиць почав активно пропагувати у Києві програми з українськими колядками, розповіла дослідниця «Щедрика» Тіна Пересунько. Це підтверджують і фотографії хорового колективу, які зберігаються в Національній бібліотеці ім.В.Вернадського, де у центрі між студентами можна впізнати Олександра Кошиця.
«29 грудня 1916 року відбувся різдвяний концерт в залі Купецького зібрання (сучасна Національна філармонія – ред.), під час якого студентський хор університету Святого Володимира під орудою Кошиця вперше виконав “Щедрика”», – зазначила Тіна Пересунько. За її словами, це була історична місія університетського хору. Символічно, що спадкоємиця колективу – Народна хорова капела «Дніпро» у 2021 році стала першим в Україні хором, який виконав англомовну версію «Щедрика».
«Це не Carol of the Bells, а пісня The blue bird – перша версія перекладу “Щедрика”. Тому це вже подвійна місія хору щодо виконання “Щедрика” – прем’єра в 1916 і в 2021-му, прем’єра “Щедрика” з оригінальним текстом, перекладеним англійською мовою. Думаю, капела ще багато виконає нового і цікавого, пов’язаного з історією “Щедрика”», – пояснила дослідниця.
Вітаючи з ювілеєм капелу, ректор КНУ Володимир Бугров наголосив, що виконана понад 100 років тому студентським хором щедрівка прославила на цілий світ і університет, і Україну. «Щедрик – це візитівка України. Не випадково на сьогодні ми подали заявку про внесення пісні до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. “Щедрик” – справжнє представлення нашої незламності, нашого духу, нашої жаги до свободи й перемоги», – наголосив Володимир Бугров.
Знаковим явищем української культури вважає капелу і мистецтвознавиця Валентина Кузик. За її словами, понад 100 років тому студентський хор слугував майданчиком для становлення української хорової традиції. Тут вважали за честь співати студенти, які згодом стали світочами української культури – Климентій Квітка, Борис Яновський, Левко Ревуцький.
Із часу заснування колектив пережив чимало переслідувань і тиску за свою проукраїнськість. «Після виходу сумнозвісного Емського указу 1876 року, спрямованого на витіснення української мови з культурної сфери, композиторові Миколі Лисенку, який керував студентським хором, довелося вдаватися до хитрощів: тексти українських народних пісень перекладалися і виконувалися іншими мовами як іноземні. Тож той самий “Дощик-дощик” хористи продовжували співати … французькою», – розповіла Валентина Кузик.
Протягом 180-ти років хор не переривав діяльності, іноді через заборону української мови доводилось працювати і в підпіллі. Сьогодні капела продовжує виконувати свою місію, налагоджуючи культурну дипломатію в численних проєктах з іноземними колективами – з хорами з Польщі, Литви, Британії, Німеччини, Франції, Еквадору. До повномасштабного вторгнення хор активно гастролював і перемагав на міжнародних конкурсах.
«Ми співаємо різноманітну музику – від народної пісні до джазової меси. І хоча до нас приходять люди різних професій, без музичної освіти, все ж старанно працюємо і прагнемо досягти еталонного професійного звучання. Це неоціненно, коли люди з величезним бажанням співати збираються разом, відклавши всі буденні справи. Саме тому наше виконання особливе, у кожній фразі закладена велика робота та душа хористів. Публіка відчуває це і високо цінує творчість хору, даючи нам натхнення на нові й нові проєкти», – зазначила художня керівниця капели Софія Трусенко.
До свого ювілею капеляни підготували всеукраїнську прем’єру «Missa in jazz» Петера Шиндлера. Унікальний твір, створений 15 років тому з використанням багатьох музичних стилів, набув великої популярності в Європі. В Україні Джазова меса прозвучала уперше. «В останні роки джазова меса поступово зі стилістичного різновиду перетворюється в автономний жанр зі своїми особливостями, при цьому зберігаючи значення духовних ідеалів у сучасній музиці. “Missa in Jazz” Шиндлера – надзвичайно цікава музично та насичена в емоційному плані – є яскравим прикладом цього явища», – розповіла Софія Трусенко. Гості свята зустріли твір оваціями.
На концерті найстарішу в Україні капелу привітали ректор Володимир Бугров і наставники колективу. Окрім нинішньої художньої керівниці Софії Трусенко, «Дніпру» бажали творчої слави Ірина Душейко та Іван Павленко, які керували хором у 2009–2022 та 1976–2009 роках відповідно. Наприкінці свята прозвучав і легендарний «Щедрик» під керівництвом маестро Івана Павленка. Легендарну щедрівку зал зустрів оваціями, як і на прем’єрі понад 100 років тому.
Леся СОЛОВЧУК
Фото – Анастасія Гнатюк та надані Тіною Пересунькo
