Сьогодні в розмовах про музичне меценатство сина гетьмана України Андрія Розумовського його ім’я асоціюється із видатним класиком Людвігом ван Бетховеном і П’ятою симфонією, яку на знак вдячності він присвятив гетьманичу

Проте у ході наукових пошуків, проведених істориками Національного заповідника «Гетьманська столиця» в міжнародних культурно-освітніх закладах упродовж 2022 року, було виявлено низку музичних творів австрійських і німецьких композиторів ХІХ століття, які також пов’язані з сином гетьмана України. З огляду на ці відкриття можемо стверджувати, що Андрій Розумовський не просто захоплювався музикою та підтримував музикантів, а був її знавцем і новатором.

Особливу ж увагу Андрій приділив струнним квартетам, що набули тоді розвитку й популярності. По-перше, на це вказують Струнні квартети під № 7, 8 і 9, котрі Бетховен написав у 1806-му на замовлення Андрія. По-друге, у цей же проміжок часу він вивчав теорію музики та квартети в австрійського музичного педагога, композитора, представника Віденської класичної школи Еммануєля Алоїза Ферстера. І, по-третє, у 1808 році Андрій Розумовський створив перший професійний струнний квартет у Європі із постійним складом для розвитку цього напрямку.

Таким чином Андрій сприяв розвитку провідного жанру академічної музики й водночас своїми діями надихав композиторів і музикантів на створення нових опусів. Сьогодні ми познайомимо вас із двома квартетами для двох скрипок, альта й віолончелі, ор. 8 австрійського альтиста і композитора Франца Вайса, які він присвятив Андрію Розумовському.

Франц Вайс був вихідцем із Сілезії, у 1790-х переїхав до австрійської столиці. З 1807-го працював камер-музикантом у віденському палаці Андрія, а вже наступного року ввійшов до складу Квартету Розумовського як альтист. Учасниками квартету також були Іґнац Шуппанціґ – перша скрипка, Луї Сіна – друга скрипка та віолончеліст Джозеф Лінке. Разом вони виступали перед широкою аудиторією в палаці Андрія під час світських вечорів і дипломатичних зустрічей, виконуючи усі новинки Бетховена.

Із 1815-го Франц Вайс регулярно проводив власні концерти й грав у складі різних музичних об’єднань. Підтвердження цьому знаходимо у віденській періодичні пресі того часу. Приміром, у Allgemeine Musikalische Zeitung (Загальна музична газета) від 26 липня 1815 року писалося: «Ми вчимося цінувати Вайса все більше і більше як композитора, і так само ніхто не може заперечити, що він найкращий альтист у Відні».

Серед творів Вайса є симфонії, увертюри, фортепіанні сонати й квартети, які він почав писати у 1802-му. З-поміж цього переліку значний успіх автору принесли два струнних квартети, присвячені гетьманичу, які він завершив у 1813 році. Цілком імовірно, що вперше вони звучали саме у віденському палаці Андрія Розумовського.

Схвальні відгуки про ці квартети є у Wiener allgemeine musikalische Zeitung (Віденська загальна музична газета) від 27 жовтня 1813-го, де зазначалося: «Його нещодавно складені квартети (все ще в рукопису) захопили прихильність усіх поціновувачів мистецтва, які були свідками їхнього виконання і висловлюють повагу талантові композитора».

Квартети були опубліковані у 1814 році у віденському видавництві «Steiner». На титульній сторінці міститься їхня назва, слова присвяти цих творів Андрію Розумовському з переліком його нагород, а саме орденів Святого Апостола Андрія Первозваного, Святого Олександра Невського, Святого Володимира І ступеня.

Примітно, що Франц Вайс у присвяті підкреслив те, що перебував на службі в Андрія Розумовського. Крім цього, для нас є важливим, що на присвяті зображено гетьманський герб Розумовських із родинним девізом «FAMAM EXTENDERE FACTIS» («СЛАВУ ПРИМНОЖУВАТИ СПРАВАМИ»), який укотре вказує на українське коріння Андрія.

Видання двох квартетів Вайса сьогодні зберігається у Бібліотеці рідкісних книг і рукописів Девіда М. Рубінштейна при Дюкському університеті міста Дарема в США. За інформацією, наданою керівницею науково-дослідної служби бібліотеки Кеті Хеннігсен, видання квартетів придбав їхній заклад у 1984–1987 роках разом із частиною колекції австрійського музикознавця, композитора ХХ століття Олександра Ваймана. Загалом квартети видано малим тиражем, тож на сьогодні це видання є рідкісним і цінним.

На початку цього року в США двох квартети Франца Вайса було перевидано з ініціативи доцента кафедри музикознавства Університету штату Пенсільванія Марка Феррагуто. Він – дослідник та автор вагомих публікацій про музику, культуру й політику Європи ХVIII – початку ХІХ століть.

Учений зазначає, що квартети Вайса є досить новаторськими та амбітними й водночас відображають експериментальну музичну атмосферу віденського палацу Андрія Розумовського. За характером, стилем Марк Феррагуто вважає їх співставними з раннім і середнім періодами квартетної творчості Бетховена.

Нині наш заклад підтримує зв’язок із відомим музикознавцем. Висловлюємо йому щиру вдячність за співпрацю і допомогу у вивченні музичних творів, присвячених сину гетьмана України.

Сьогодні важко оцінити внесок Андрія Розумовського у розвиток квартетної музики, але оригінальні Струнні квартети № 7, 8 і 9 Людвіга ван Бетховена та два квартети Франца Вайса є підтвердженням того, що син гетьмана України сприяв розвитку європейської музичної культури.

Альона ГРАБОВЕЦЬ, історик Національного заповідника «Гетьманська столиця»

Фото надані авторкою статті