На Прикарпатті, у Гошеві, на Ясній Горі, у Святопреображенському василіянському монастирі відбувся Перший міжнародний фестиваль карильйонного та дзвонарського мистецтва
Мистецтво гри на карильйоні є новою галуззю вітчизняного музичного виконавства. Карильйон (фр. carillon – «дзвін в усі дзвони») – ударний музичний інструмент, що являє собою набір точно налагоджених дзвонів, керованих спеціальною паличковою клавіатурою, яка називається «фламандською педаллю». Як зазначає нинішній директор Бельгійської Королівської школи карильйона, назва інструмента походить від латинського quadrillion – набір із чотирьох (дзвонів). Нині, за статутом Усесвітньої федерації карильйона, одним із керівників якої є Кезарт, кількість дзвонів у інструмента має бути не меншою, ніж 23.
Великий внесок у розвиток світового карильйонного мистецтва зробила нідерландська фабрика «Петіт енд Фрітсен» і особисто її останній власник Франк Фрітсен. Саме цій дивовижній людині українці мають бути вдячними за два найкращих карильони – пересувний і гошівський. Пан Фрітсен не раз приїздив до України, співпрацював із братами Ботвінками. Він був присутній на урочистостях із нагоди освячення Гошівського карильйона й удостоєний почесної грамоти від Патріархату Української греко-католицької церкви.
На фестиваль у Гошеві зібралися дзвонарі та карильйоністи з трьох країн – України, Росії і Польщі, щоби подивувати слухачів новим звучанням класичної музики. Виконували як релігійні твори, так і популярні мелодії із кінофільмів.
Уривок з «Аве, Марія!» виконала у власному аранжуванні Ірина Рябчун із Києва. Ірина – поки єдина в Україні жінка карильйоністка. На незвичних дзвонах грає 8 років. Спеціальну освіту здобула у Бельгії.
«Карильйоніст – це людина, яка має розвинений музичний слух, координацію, тому що грає руками й ногами, і обов’язково здатність аранжувати, тобто ми повинні бути також композиторами», – розповідає Ірина Рябчун.
Москвичка Олеся Ростовська виконувала твори на стаціонарному карильйоні Гошівського монастиря. Інструмент на 52 дзвони – унікальний в Україні. Подібний має лише Михайлівський Золотоверхий собор.
«На цьому інструменті можна виконувати різні мелодії – від релігійних до світських – на 4 повних октави. Для того, щоби можна було відтворювати мелодію, є дзвони від великих до маленьких», – розповідають автори Гошівського карильйона брати Леонід і Сергій Ботвінки.
Саме вони привезли для учасників фестивалю до Гошева пересувний карильйон. На ньому просто неба майстри виконували класичні твори, а також дивували мелодіями з популярних кінофільмів. Усе в абсолютно новому звучанні.
«Просто обожнюю мелодію дзвонів. Інструмент карильйон досить незвичний. Його здебільшого розміщують на вежах», – розповідає карильйонист із Польщі Анна Касприська.
Щоб уперше в житті почути карильйон, музикант Анжела Приходько спеціально приїхала до Гошева.
«Це надзвичайно цікаве й ні на що не подібне явище – інструмент, створений за принципом органа, тобто є клавіатура, яку підключено. Сам звук дзвона – якийсь божественний, небесний», – ділиться враженнями музикант, гість фестивалю Анжела Приходько.
Дзвонарка Галина Марчук грала на традиційних дзвонах в ансамблі з карильйоністами Георгієм і Назаром Черненками.
На карильйоні зіграв також відомий дзвонар із села Липне Ківерцівського району Іван Сорока. Дзвонареві вже за вісімдесят, а на дзвонах він грає 65 років!
У Гошеві сподіваються, що Перший міжнародний фестиваль дзвонового та карильйонного мистецтва допоможе розвинути в Україні цей незвичний напрям у музичному виконавстві. Адже прикарпатські карильйони звучать украй рідко, грати майже нікому.
«Ми хочемо започаткувати школу карильйонного мистецтва тут, на Галичині. На жаль, музикантів немає, тому, щоби вчитися, потрібно мати учбову клавіатуру, і ми плануємо придбати її», – говорить ігумен Гошівського монастиря Даміан Кастран.
Ідею створення школи карильйонного мистецтва так само підтримують брати Сергій і Леонід Ботвінки – справжні ентузіасти своєї справи. Вони є корінними киянами, свого часу отримали інженерну освіту в Київському політехнічному інституті й практично все життя працювали на Київському авіаційному заводі. А карильйонами захопилися у середині 1990-х років, коли відновлювався Михайлівський Золотоверхий собор.
На сьогодні в Україні існує два стаціонарних інструменти й один пересувний, створені братами Ботвінками.
У рамках фестивалю Галина Марчук – магістр теології, кампанолог, дзвонар – провела науковий семінар-тренінг «Традиції розвитку карильйонного і дзвонового мистецтва в Україні», у якому взяли участь Алла Гавдьо (Сарни), Ірина Колтакова (Глухів), Георгій Черненко (Київ), Богдан Кіндратюк (Івано-Франківськ), Олеся Ростовська (Москва), Тетяна Маляренко (Вілкове, Одещина).
…Дзвони й карильйони скликали людей, які у вірі й надії піднімалися на Ясну Гору. Хочеться вірити, що в Україні нарешті настане мир і спокій, як на Ясній Горі.
Людмила ЧЕЧЕЛЬ
Фото автора статті
