Музей Соломії Крушельницької працює над створенням цифрової платформи за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт має на меті зберегти й відкрити для дослідників і широкої аудиторії унікальну музичну спадщину, пов’язану з іменами найвидатніших українських та європейських митців
Сьогодні фонди музею налічують понад 26 тисяч одиниць збереження. Від особистих матеріалів Соломії Крушельницької до архівів Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.
Особливе місце у цьому багатогранному зібранні займає архів відомого львівського скрипаля та колекціонера Ярослава Грицая. Його колекція, яка сьогодні проходить процес оцифрування завдяки підтримці Українського культурного фонду, налічує понад 6 тисяч одиниць. Це нотні видання, рідкісні світлини з автографами видатних музикантів, музикознавча та педагогічна література, грамофонні платівки, а також концертні програми 1920–1930-х років у Львові. Серед них – унікальні свідчення виступів Любки Колесси, Віллі Бурместера, Яна Кубелика, Йожефа Сіґеті, Жака Тібо, Броніслава Губермана та інших видатних виконавців.
Ярослав Грицай самовіддано і фанатично любив музику. Його кумирами були скрипалі Пабло Сарасате, Ежен Ізаї, Ян Кубелик. Особливо захоплювався творчістю Фріца Крейслера. Про це свідчить велика кількість архівних матеріалів, зібраних колекціонером, що пов’язані з життям і діяльністю цього відомого австрійського музиканта.
Він народився 13 червня 1923 року в селі Полтва (тепер Пустомитівський район Львівської області) в сім’ї робітника-столяра. Ще в дитинстві за допомогою батька змайстрував першу скрипку. В 1969-му закінчив Львівську консерваторію (клас відомого львівського педагога Осипа Москвичіва). У 1944–1970 роках працював у симфонічному оркестрі Львівської філармонії. У 1950-х викладав у ЛДМШ № 1 (тепер Дитяча школа мистецтв імені Анатоля Кос-Анатольського).
Упродовж тривалого часу Ярослав Грицай збирав матеріали, які стосувалися музичного життя Галичини та розвитку виконавської майстерності. Особливість цієї колекції полягає у тому, що її формував музикант-професіонал, який мав добрий смак, хорошу школу та чудово орієнтувався в цінності кожного предмета своєї збірки. Усі матеріали становлять нерозривну цілісність, доповнюють одні одних. У 1991 році, після смерті колекціонера його родина передала архів до Музею Соломії Крушельницької у Львові. Спеціально для даної колекції був створений окремий Фонд Ярослава Грицая.
Цікаву й цінну частину колекції становлять оригінальні світлини видатних музикантів. Серед них – фотографії Йоганнеса Брамса, Ріхарда Штрауса, Пабло Сарасате, Леопольда Ауера, Йозефа Йоахіма, Макса Бруха, Джакомо Меєрбера, Каміля Сен-Санса, Ферруччо Бузоні, Яна Кубелика, Фріца Крейслера та інших. Переважна більшість – з особистими автографами митців.
У колекції Грицая зберігається близько 2,5 тисяч примірників нотної літератури. Часовий проміжок видань – приблизно століття: остання чверть ХІХ – кінець 1980-х років. Великий інтерес становлять українські видання 1920–1930-х, видані як у Галичині, так і в радянській Україні в період так званої українізації.
Значну частину збірки Ярослава Грицая становлять грамплатівки – всього понад 3 тисячі одиниць збереження. Представлена творчість композиторів і виконавців багатьох національних шкіл у різноманітних жанрах. Найціннішими є грамплатівки відомих європейських фірм першої половини ХХ століття. Цікавими для дослідження музичних уподобань галичан початку минулого сторіччя є так звана легка розважальна музика – численні танґо, фокстроти, естрадні пісні у виконанні популярних ансамблів та естрадних оркестрів.
Серед рідкісних платівок колекції відзначимо оригінальні архівні записи скрипкових творів, які виконують Крейслер, Бурместер, Хейфец, Ельман, Куленкампф, Кубелик, здійснені фірмами «Electrola», «Gramophone», «Polydor»; комплекти платівок «Columbia» та «Polydor» із записом Симфонії № 5 Людвіга ван Бетовена у виконанні Берлінського філармонічного оркестру, Тріо ре мінор Роберта Шумана у виконанні Альфреда Корто, Жака Тібо та Пабло Казальса.
Значна кількість грамплатівок представляє вокальні жанри. Виконавцями є видатні співаки – Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Сельма Курц, Адам Дідур, Йозеф Манн, Ерна Зак, Фріда Гемпель, Амелія Ґаллі-Курчі, Барбара Кемп, Лілі Леман, Альфред Піккавер, Розетта Пампаніні та багато інших зірок оперної сцени.
В історичному плані ці музейні предмети мають неоціненну вартість. Вони дають можливість насолодитися мистецтвом великих вокалістів, оцінити, навіть у недосконалих записах, їхню майстерність, пізнати виконавську школу та манеру виконання, вивчити смаки й уподобання як самого митця, так і шанувальників музичного мистецтва загалом.
Працівники Музею Соломії Крушельницької у Львові активно вводять в науковий обіг матеріали колекції Ярослава Грицая. Ці раритети не раз експонувалися на виставках, а також слугували основою для наукових досліджень.
Матеріал підготувала Данута БІЛАВИЧ
Фото надані авторкою матеріалу
