Музей Соломії Крушельницької працює над створенням цифрової платформи, мета якої – збереження та відкриття унікальної спадщини видатної української співачки для всього світу. Завдяки грантовій підтримці Українського культурного фонду вже розпочалося масштабне оцифрування фондів, а повна реалізація проєкту відбудеться у жовтні цього року
Соломія Крушельницька – ім’я, яке звучить в унісон із найвищими досягненнями світової опери. Її життя і творчість – частина культурного коду України та важлива сторінка європейської музичної історії. Створювана цифрова платформа стане віртуальним простором, де оживатимуть голоси епохи, а унікальні документи й артефакти стануть доступними широкій аудиторії.
«Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей», – зазначає керівник установи Тарас Демко.
Сьогодні у фондах музею понад 26 тисяч одиниць збереження – від особистих матеріалів Соломії Крушельницької до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.
«Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури», – наголошує головна зберігачка фондів Ірина Криворучка.
Для оцифрування обрано найцінніші матеріали, зокрема архів Михайла Головащенка – одного з перших дослідників життя Крушельницької. Це рецензії, опубліковані в різних країнах, переклади з європейських мов, фотографії, афіші, програми та особисті спогади.
«Ці матеріали надійшли до нас безпосередньо від дослідника, а після його смерті – від сина. Вони становлять серцевину нашої колекції», – підкреслює керівниця наукового відділу Данута Білавич.
Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством – однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини. У XIX–XX століттях саме ця організація формувала музичне середовище Львова, виховавши цілу плеяду виконавців і композиторів світового рівня – від Соломії Крушельницької та Василя Барвінського до Стефана Ашкеназі й Рауля Кочальського. Після більш ніж вісімидесятирічної перерви товариство відновило діяльність у 2020 році, продовжуючи місію розвитку української музичної культури.
Майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, а й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові.
За інформацією пресрелізу
Фото надані музеєм
