Нещодавно побачив світ перший цьогорічний номер «Української музичної газети». У ньому надруковано підсумкову статтю про VI Всеукраїнський конкурс хорових диригентів, який успішно пройшов наприкінці 2016 року. Пропонуємо увазі читачів повний варіант цього цікавого й ґрунтовного матеріалу
Наприкінці листопада минулого року в Малому залі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського врученням нагород дипломантам і лауреатам та грандіозним гала-концертом за їхньою участю завершився VI Всеукраїнський конкурс хорових диригентів.
За підсумками трьох турів звання дипломантів отримали: Тарас Хмилюк (Дніпро), Рафаїл Гасанов (Київ), Христина Корепанова (Харків), Алла Павлик (Львів), Ірина Філоненко (Одеса), Олена Яструб (Харків), Ірина Куриляк (Львів). Дипломами лауреата ІІІ ступеня були нагороджені Денис Євтушенко (Київ), Дмитро Кругляк (Харків), Ірина Пацуля (Київ), ІІ ступеня – Вадим Яценко (Київ) і Катерина Скапенко (Київ). Перше місце у змаганні посів Сергій Якобчук (Львів), а Гран-прі здобув Дмитро Савон (Київ). Рішенням журі «За найкраще виконання обов’язкового твору Миколи Леонтовича “Льодолом”» був відзначений Сергій Якобчук (Львів).
Спеціальні відзнаки конкурсу одержали: концертмейстери – заслужена артистка України Тетяна Корольова та Олександр Ястремський; солісти – заслужені артисти України Олена Нагорна, Ольга Засадна, Ігор Воронка, Михайло Тищенко, а також Ірина Дубовська та Ярослава Побережна. Нагороду від колективу Національної заслуженої академічної капели України «Думка» дістала дипломант конкурсу Ірина Філоненко. Спеціальний унікальний приз від Євгена Савчука отримав Дмитро Савон.
Але, мабуть, головними героями вечора стали хор студентів Національної музичної академії України імені Петра Чайковського (художній керівник – завідувач кафедри хорового диригування НМАУ, професор Євген Савчук) і Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник і головний диригент – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України Євген Савчук).
Перед гала-концертом відбулася прес-конференція за участю членів журі – фахівців із різних регіонів України, які самі працюють з хоровими колективами, а також виховують майбутніх хормейстерів. До його складу входили Ніна Заболотна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хорового диригування Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової, Микола Кулик – заслужений діяч мистецтв України, директор-художній керівник Державної заслуженої академічної капели України «Трембіта» (Львів), Сергій Прокопов – заслужений діяч мистецтв України, професор, завідувач кафедри хорового диригування Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського, Володимир Рожок – ректор НМАУ імені Петра Чайковського, народний артист України, доктор мистецтвознавства, професор.
Відкриваючи прес-конференцію, автор ідеї, фундатор змагання, а також незмінний голова журі, відомий український хоровий диригент, педагог і громадський діяч, голова Національної всеукраїнської музичної спілки Євген Савчук підбив підсумки конкурсу та наголосив, що його проведення – продовження чудової традиції, яка бере початок від 1999 року. Її засновники й організатори – Національна всеукраїнська музична спілка та асоціація спілки «Хорове товариство імені Миколи Леонтовича» за підтримки Міністерства культури України та НМАУ імені Петра Чайковського. За положенням конкурс повинен проводитися раз на три роки та, на жаль, через зрозумілі обставини, 2014-го – не відбувся.
Мета заходу – виявлення талантів у хормейстерській справі, пошук нових перспектив її подальшого розвитку, старт популярності нових імен обдарованої молоді. Євген Савчук згадав у виступі переможців попередніх конкурсів, більшість із яких зараз плідно працює у хоровій галузі. Так, зокрема, Рубен Толмачов успішно керує відомим дитячим хором «Дзвіночок», викладає у НМАУ імені Петра Чайковського, Богдан Пліш – головний хормейстер Національної опери України, перелік можна продовжувати й продовжувати.
У конкурсі брали участь 32 особи. «Ми від самого початку конкурсу прагнули охопити всю країну, – зауважив Євген Савчук. – От і цього разу, попри те, що не було учасників із Криму, Донецька, Луганська, мали досить поважне представництво різних регіонів: із Вінниці, Дніпра, Києва, Львова, Одеси, Стрия, Сум, Харкова. Більшість переможців із Києва, але ж попередню освіту вони отримали в різних областях України: Дмитро Савон – у Харкові, Денис Євтушенко – в Ужгороді, Катерина Скапенко – з Луганська і таких прикладів багато».
Євген Герасимович подякував ректору НМАУ Володимиру Рожку за надану підтримку в організації і проведенні конкурсу – це і дозвіл на участь студентського хору в прослуховуваннях у розпал навчального процесу, і надання Малого залу та інших приміщень НМАУ для проведення заходів тощо.
Зі словами привітання до учасників змагання звернувся ректор НМАУ Володимир Рожок. Він сказав, що дуже радіє за київську диригентську школу, яку представляє більшість переможців. Володимир Іванович відзначив високий рівень підготовки конкурсантів – всі учасники працювали з камертоном, опановували складний репертуар, а студентський хоровий колектив отримав додатковий досвід практичної роботи.
Своїми враженнями поділився Сергій Прокопов, який не перший раз входив до складу журі цього конкурсу: «Мені дуже приємно, що молоді харківські музиканти брали участь у всіх шести змаганнях і щоразу отримували нагороди. Першими були учні корифеїв харківської хорової школи професорів В’ячеслава Палкіна й Агнеси Мірошникової. Це – добре відомі сьогодні імена: Андрій Сиротенко, Євген Гундер, Дмитро Морозов, Ганна Парфьонова (Савельєва). На останніх конкурсах лауреатами ставали учні доцента Олени Батовської і професора Сергія Прокопова – Олена Юнек і Дмитро Кругляк.
Конкурс не випадково проходить саме у столиці. Тут є всі умови для його проведення, зокрема, чудова база – два, я вважаю, найкращих колектива в Україні: студентський хор НМАУ імені Петра Чайковського і флагман професійної вітчизняної хорової справи – Національна заслужена академічна капела України “Думка”, які очолює Євген Савчук. Саме ця людина доклала багато зусиль задля відродження конкурсу після вимушеної перерви.
Особливо хочу підкреслити вплив конкурсу на формування репертуарної політики навчальних хорів, програм у класах із диригування кафедр музичних вишів у регіонах. Поповнення учбового репертуару творами сучасних українських композиторів Лесі Дичко, Володимира Зубицького, Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Богдани Фроляк (деякі з них ми вперше почули у живому виконанні саме в Києві) має велике значення для виховання національних кадрів хорової спеціалізації.
Робота конкурсантів із чудовими хоровими колективами, обмін досвідом, спілкування, обговорення виступів стали для них справжньою школою. Харків цьогоріч був представлений винятково студентами й асистентами-стажистами кафедри хорового диригування НУМ імені Івана Котляревського. Лауреатом став чи не наймолодший учасник змагання – студент 5 курсу Дмитро Кругляк.
Конкурс є дуже важливим для підтримки нових талантів, він відкрив нові імена. За таку шляхетну справу хочеться сердечо подякувати організаторам».
У перегонах брали участь професійні хорові диригенти віком до 35-ти років, студенти й випускники вищих навчальних закладів. За положенням конкурс передбачав три тури.
На першому турі, на відміну від попередніх конкурсів, де початковий виступ проводився під рояль, цьогоріч усім учасникам надали можливість одразу працювати з «живим» хором – самостійно розучувати обробку української народної пісні без супроводу за їхнім вибором. Наданий список становив сім обробок Бориса Лятошинського.
Фольклор – це основа, на якій повинен виховуватися хормейстер. За всіх часів композитори та хорові диригенти зверталися до народної пісні, вважаючи її невичерпним джерелом національної ментальності, літописом життя народу, фундаментом духовної культури нації, що формує її свідомість і патріотизм.
Перший тур озвучував хор музичної академії, поділений на два повноцінних склади (загальна кількість хористів це дозволила), бо заспівати для 32-х учасників по 20 хвилин кожному одним складом просто неможливо фізично. Студенти співчували хвилюванню конкурсантів, своїм співом доброзично і старанно відповідали на всі їхні зауваження й вимоги.
До другого туру було допущено 14 учасників, які отримали більшість голосів. Він являв собою відкриту репетицію двох творів без супроводу: обов’язкового («Льодолом» Миколи Леонтовича на вірші Григорія Чупринки) та на вибір учасника, серед яких були твори від класики до сучасності.
«Назва обов’язкового твору “Льодолом” стала свого роду символом визначної події у культурному житті України, – таку думку висловила член журі з Одеси Ніна Заболотна. – Склалося враження, що п’ятирічну перерву в проведенні цього мистецького форуму було подолано не тільки волею Національної всеукраїнської музичної спілки, але й “весняним натиском” молодих творчих сил! Про те свідчить кількість учасників – 32! Безумовно – це переконливий показник зростаючого попиту на професію та якості диригентської освіти в країні.
Дні конкурсу були дуже насиченими, багатими на враження. Конкурсанти натхненно виконували програми, хвилювались, підтримували одне одного, з першого до останнього дня стежили за ходом змагань, вбирали досягнення техніки та інтерпретації різних диригентських шкіл, багато спілкувалися між собою і з членами шанованого журі. Три незабутніх напружених дні змагання були справжнім святом, а головне – високопрофесійною школою».
Своїми враженнями про змагання поділився також член журі зі Львова Микола Кулик: «Я брав участь у п`яти конкурсах і вважаю, що маю цілісне бачення та право на оцінку. Переконаний, що проведення конкурсу на всеукраїнському рівні є украй необхідним і має величезний вплив на процес розвитку хорового мистецтва в Україні через формування молодої генерації диригентів-виконавців, дає можливість виявити взірцевий рівень виконавської майстерності, побачити нові тенденції хорового виконавського мистецтва, що привносяться різними регіональними школами.
Дуже важливо, що конкурсанти мають можливість практичної репетиції із капелою “Думка”. Це залишає велике враження на все життя молодого диригента (порівнюю із можливістю скрипаля зіграти на скрипці Страдиварі).
Оскільки конкурсанти часто є самі керівниками хорових колективів певного рівня, вони після повернення з конкурсу прагнуть удосконалення роботи в колективі та підвищення його виконавського рівня. Конкурс дає можливість живого спілкування молодої еліти хорових диригентів, зав`язується творча дружба, особисті контакти, відбувається обмін ідеями та нотною хоровою літературою, пізнаються досягнення хорового мистецтва різних регіонів України».
До третього туру допустили 7 конкурсантів, які набрали найбільше балів. Другий і третій тури проходили на базі Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка». Молоді хормейстери працювали з найавторитетнішим колективом держави. Сама атмосфера високої професійності у приміщенні «Думки» надавала їм можливість якнайповніше розкрити творчі здібності. «Деякі учасники не стримували почуттів, виконували програми з особливим піднесенням – це був справжній подарунок творчої долі!» – сказала Ніна Георгіївна.
Капела «Думка» озвучувала конкурсні змагання із 1999 року, тобто впродовж усього існування конкурсу. Олександра Байрамова – артистка хору, свідок цього, сама хормейстер за освітою, поділилася думками й враженнями безпосередньо зсередини хорового «інструмента»: «“Музика – універсальна мова людства” – Генрі Лонгфелло. Щасливі ті, хто знають цю мову досконало, можуть годинами говорити нею, розуміючи всі тонкощі й нюанси. Цими щасливчиками, без перебільшення, є артисти хорової капели “Думка”. Величезний обсяг музичного матеріалу, який поглинається із завидною спритністю, змушує тримати високу планку виконавської майстерності. Однією із можливостей проявити професіоналізм є участь у конкурсі хорових диригентів. Капела разом із його ініціаторами та організаторами стояла біля самих витоків і набула безцінний досвід, незабутні враження, багаторічні дружні відносини з багатьма учасниками. Хористи з величезною віддачею підтримували кожного конкурсанта. Але найтепліші, найяскравіші враження залишаються від тих, кому за лічені хвилини вдається розкрити талант, зачепити душу. Важливою рисою хорового диригента є харизматичність. Це особливий магнетизм, який завойовує усіх виконавців, без винятків. Таким яскравим і бездоганним прикладом став володар Гран-прі конкурсу Дмитро Савон. Він підкорив “думчан” високою культурою спілкування та інтелігентністю. Свою незаперечну перевагу Дмитро підкріпив подальшим лауреатством ще у двох конкурсах: в Івано-Франківську й Мінську. Це воістину блискучий тріумф!
Порівнюючи враження від конкурсів, важко не помітити того, що зміни в соціальному й політичному житті країни впливають на всі сфери нашої діяльності, рівень культурного розвитку. Наростання нестабільності в суспільстві не додає ні радості, ні оптимізму, ні куражу. Залишається надія на кращі часи й те, що всі сфери культури будуть затребувані. Хочеться вірити, що зовсім скоро ми ввійдемо в епоху милосердя, гуманізму, а в суспільстві з’явиться потреба у “високому й чистому”.
Майбутнім поколінням молодих диригентів хочеться побажати блискучої перемоги та найвищого професіоналізму, які завжди бажані та необхідні вдячному виконавцю».
Третій тур – відкрита репетиція із підсумком-демонстрацією диригування трьох творів на вибір учасника. Сім конкурсантів боролися за лідерство у змаганні, і виступи деяких змінили попередні враження. Так, Вадим Яценко в третьому турі проявив себе яскравіше, ніж у другому, а Денис Євтушенко – навпаки. Талановитий Дмитро Кругляк у другому турі завоював симпатії артистів капели й присутніх уболівальників музикальністю, безпосередністю, відвертістю, добротою, а в третьому – йому не вистачило професіоналізму й досвіду. Рівно йшли до перемоги Сергій Якобчук і Дмитро Савон.
Під час відкритих репетицій, особливо на перших двох етапах конкурсу, складалося враження, що деякі диригенти не завжди чітко уявляли собі мету виступів. Хорові колективи були ознайомлені з репертуаром і високопрофесійно виконували свою роботу. Конкурсанти ж насамперед мали показати особисту інтерпретацію твору, розкрити художній образ і продемонструвати диригентські якості: уміння керувати колективом, встановлювати творчий контакт із виконавцями, лаконічно, ясно формулювати вимоги й побажання, бездоганно чути хор і належним чином реагувати на неточності інтонування, уміти планувати репетицію, економно витрачати час і сили хористів, тактовно завойовувати їхні довіру, симпатію, авторитет.
По закінченні третього туру на членів журі чекала нелегка робота із визначення найкращих. Дуже складно не помилитися, не образити когось. Під час змагань завжди є переможці та переможені, є сльози радості й розчарувань. «Проблема всіх конкурсів – забезпечення об`єктивного й чесного визначення лауреатів, – відмітив Микола Кулик. – Я спостерігав, як від конкурсу до конкурсу голова журі пан Євген Савчук старався виправляти слабкі сторони в нашій спільній роботі, прагнув не допустити проявів групових інтересів членів журі, забезпечував рівнозначні та справедливі умови виступів конкурсантів. Завдяки багаторічному досвіду Євгена Герасимовича, наша робота проходила хоч і в гарячих дискусіях, проте в результаті приводила до консенсусу, що засвідчувала реакція публіки й конкурсантів. Це й переконувало мене в правильному відборі переможців».
Своїми враженнями про роботу за «зачиненими дверима» поділилася також Ніна Заболотна: «Атмосфера в журі, яке очолював професор Євген Савчук, була дуже комфортною: найвищий професіоналізм, помножений на вивіреність рішень, увагу та взаєморозуміння. Члени команди були приємно здивовані чіткістю і злагодженістю процесу праці. На кожній конкурсній “дистанції” відчувалося хороше координування усіх організаційних рівнів. Особливі враження на мене справили фіналісти змагання. Дмитро Савон володів блискучим виконавським комплексом – гармонійним технічним оснащенням, зрілими, високохудожніми інтерпретаціями, артистичним піднесенням. Представник львівської школи Сергій Якобчук демонстрував витонченість і шляхетність трактувань, звукоінтонаційне переживання твору, досвід спілкування з хором, тверду “диригентську руку”».
На високу подяку за безвідмовну, фахову працю заслужили концертмейстери Тетяна Корольова й Олександр Ястремський. Вони супроводжували конкурсантів на всіх етапах змагання.
Шостий конкурс завершився. Для подальшого розвитку така яскрава, масштабна подія, як конкурс хорових диригентів країни, безумовно потребує державного фінансування, широкої популяризації в регіонах. Ніна Заболотна запропонувала: «Однією із форм проведення могли би бути регіональні відбори конкурсантів, також доцільним може бути науковий “супровід” турніру – паралельне проведення семінарів, конференцій із питань виконавської майстерності, артистизму, диригентської техніки, інтерпретації і популяризації нових хорових творів тощо».
Конкурс є вагомим важелем розвитку хорової культури в Україні. Хочеться побажати всім лауреатам – теперішнім і майбутнім, – щоб це маленьке досягнення стало поштовхом для нових великих творчих пошуків і звершень.
Галина САВЧУК
На головному фото: члени журі Микола Кулик, Володимир Рожок, Євген Савчук, Сергій Прокопов, Ніна Заболотна
