28 січня – день народження видатного українського композитора Юлія Мейтуса. Пропоную згадати одну з публікацій журналу “Музика” кількарічної давнини, пов’язану з Конкурсом юних композиторів пам’яті Юлія Мейтуса, який зазвичай наприкінці січня проводиться на батьківщині митця у Кіровограді
У Кіровограді з великим успіхом пройшов П’ятий обласний конкурс юних композиторів пам’яті Юлія Мейтуса «Класік-проект».
Погодьтеся: хоча й маленький, а все ж ювілей. Здається, ще вчора директор кіровоградської дитячої музичної школи № 2, яка нині носить ім’я видатного українського композитора Юлія Мейтуса, народженого в колишньому Єлисаветграді (до речі, вперто мусуються думки про повернення Кіровограду його історичної назви), Валентина Ревенко вирішила провести конкурс юних композиторів до 100-річного ювілею (2003 р.) митця.
На той час у школі вже понад десять років діяв Народний музей Юлія Мейтуса, – заснований у 1987-му, заклад став єдиним в Україні прижиттєвим музеєм композитора. Тут було зібрано багато цінних і цікавих експонатів, колись подарованих самим Юлієм Мейтусом, а потім – і його родиною. Тож цілком логічно було спробувати дізнатися, чи є у рідному місті українського класика, де працюють чотири музичні школи, перспективи побачити його творчого «нащадка»?
Задуманий як «одноразова» акція, конкурс виявився таким успішним, що просто потребував продовження. Проводиться він що два роки, і свого часу в його журі головували композитори Олег Польовий (Одеса), Геннадій Сасько, Михайло Степаненко, Левко Колодуб (усі – Київ). Природно, що згодом до конкурсу додався обов’язковий авторський концерт гостя: спочатку силами учнів і викладачів школи, пізніше долучилися студенти й педагоги Кіровоградського музичного училища, приміщення якого сусідить із школою. Цьогоріч головою журі була Богдана Фільц – мабуть, найпопулярніша нині в Україні авторка музики для дітей (і не тільки, адже сьогодні практично не існує хорового колективу – від найменших до всесвітньо відомих, у репертуарі яких би не було її творів).
Авторський концерт мисткині пройшов, без перебільшення, тріумфально. Відкрив програму училищний хор «Prima Vista» (диригент – Оксана Трушина) прем’єрою чудової лемківської колядки «У Віфлеємі в стайні на сіні…», обробку якої композиторка здійснила спеціально до цієї імпрези. У виконанні студентського камерного оркестру (керівник – Наталя Хілобокова) прозвучали Чотири хорали та «Аркан» (перекладення для оркестру зробив викладач школи Богдан Максименко). Пролунали також вокальні мініатюри, які заспівали хор молодших класів (керівник – Вікторія Шелабокова), ансамблі різних складів і солісти. Не оминули й відомих «Закарпатських новелет» для фортепіано. А кульмінацією програми стала Тема з варіаціями для ксилофона, блискуче відтворена учнем школи Олегом Бабенком. Про творчість видатної композиторки присутнім розповіла авторка цих рядків.
Це вже другий візит Богдани Фільц до Кіровограда: п’ять років тому авторським концертом у школі вона відкрила своє святкове турне Україною з нагоди діамантового ювілею. Тож нині на композиторку чекали з нетерпінням, а вона їхала до справжніх шанувальників і друзів. Після закінчення імпрези довго не змовкали оплески, діти, викладачі й батьки підходили за автографами, консультаціями, разом фотографувалися…
Нинішній конкурс супроводжували ще кілька вельми цікавих акцій: в Обласному художньому музеї було розгорнуто виставку портретів видатних особистостей Кіровоградщини під назвою «Постать музиканта очима художника». Учениця школи Анна Куба представила власну музикознавчу розвідку «Юлій Мейтус – майстер українського ліричного романсу» й сама її вокально проілюструвала.
У виконанні студентки Кіровоградського музичного училища Ірини Гаїч прозвучала також прем’єра балади Юлія Мейтуса «Родопис». Викладачка училища Марина Долгіх ознайомила слухачів з історією балади: колись її рукопис передав для музею сам Юлій Сергійович. Цей ранній твір на вірші Мірри Лохвицької, що не увійшов до жодної монографії про композитора та списку його творів, було написано саме в Єлисаветграді шістнадцятирічним автором. За довгий час чорнила майже повністю вицвіли, через що нотний текст довелося реконструювати, певним чином відредагувати. Балада виявилася дуже красивою і продемонструвала професійну вправність тоді ще юного, але такого талановитого митця.
Наступною подією став музичний вечір у Будинку Мейтусів. Зараз у двоповерховому особняку, що належав родині Мейтусів, розташовано дитячу музичну школу № 1 імені Генріха Нейгауза і його ж меморіальний музей. Історії роду Юлія Мейтуса відведено окрему кімнату, де відбулася цікава екскурсія, котру провела Тетяна Фурлет. Опісля всі перейшли до чудово оздобленої ліпниною концертної зали, де колись сім’я Мейтусів любила музикувати і приймати відомих гостей. Тут, природно, і тепер запанувала музика: юні композитори – учні школи № 1 демонстрували власні авторські спроби. Потім виступили колишні учні школи – театрознавець Павло Босий, який нині працює у США, та композитор і тележурналіст Олексій Харченко.
У Меморіальному музеї Юлія Мейтуса школи № 2 пройшли урочистості з нагоди 25-річчя цього закладу з презентацією відповідного інтернет-сайту, майстер-клас Богдани Фільц, а в концертній залі виступили переможці конкурсів минулих років. Отже, загалом вийшов справжній фестиваль з ушанування пам’яті Юлія Мейтуса, а його назва «Класік-проект» засвідчила подальші пріоритети акції: розвиток вітчизняної академічної музики.
А тепер, власне, про сам конкурс. Він проходив у двох вікових категоріях: молодша і старша групи за номінаціями «інструментальна», «вокальна» та «камерна музика». Наймолодшим учасникам виповнилося дев’ять років, найстарші перетнули шістнадцятиріччя (загалом їх було 23). І що прикметно: твори молодших виявилися значно цікавішими, змістовнішими, сповненими фантазії. Тут був і неокласичний фортепіанний «Менует а’la Гайдн» (Давид Савицький), і поетичне струнне тріо «Мрії» (Лоліта Рудь), і задерикувата «Баба Яга» (Софійка Савицька), і вокальний джазовий квартет «Summer is over» (Олександр Коваленко), і епічна прелюдія для бандури «Бандуристе, орле сизий» (Дар’я Кібіцева). Власна «родзинка» була у кожного автора, як і свій почерк, творче обличчя.
Старші обмежили себе переважно пісенним жанром, хоча й тут були доволі віртуозні Варіації для гітари на тему української народної пісні «Ой кряче, кряче та чорненький ворон» (Влад Вергун) і дівочий хор а cappella «Журавлики» (Марія Сидорак), «Елегійний настрій» для скрипки та фортепіано (Юлія Зеленько), вишуканий, зовсім «дорослий» акварельний романс на вірші Ліни Костенко «Зелені птиці» (Павло Поляков). Звичайно, виконавцями були здебільшого самі діти, – хто ж краще за автора відтворить його мистецький задум. Проте декому із задоволенням допомагали однокласники, викладачі, навіть професійні співаки. Тобто все було дуже серйозно і відповідально. Атмосфера панувала піднесена й урочиста.
У підсумку жоден учасник не залишився без диплома, відзнаки та подарунка: за розкриття патріотичної тематики (Анна Куба), позитивне світосприйняття (Єлизавета Куба), яскраву інтерпретацію фольклорного зразка (Вікторія Доненко), найкращу авторську пісню (Дар’я Михайловська) тощо. А переможцями стали: перше місце – Олександр Коваленко (молодша група) та Юлія Зеленько (старша група); друге – Віталій Дворовий, Ольга Пасько (молодша група), Марія Сидорак, Павло Поляков (старша група); третє – Яна Романчук, Аліна Рудь, Софія Савицька, Дар’я Романченко (молодша група), Аліна Ткаченко, Раїса Баскоєва (старша група). Спеціальний приз вручили викладачці класу композиції майже усіх кіровоградських шкіл Марині Долгіх, яка підготувала до конкурсу тринадцять учасників. А увінчалося це яскраве дійство колективним фото на пам’ять про чудові події.
Насамкінець подякуємо організаторам: Управлінню культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, відповідному відділу міської ради, колективам Кіровоградського музичного училища, музичної школи № 2, а особливо – натхненниці й берегині конкурсу Валентині Ревенко. І побажаємо й надалі так високо «тримати планку» високої духовності у складній і шляхетній справі музичного виховання молодшого покоління українців.
Ірина СІКОРСЬКА
Фото Ігоря ДЕМЧУКА
Друковану версію матеріалу див.: Ірина Сікорська. П’ятий, ювілейний // Музика. – 2012. – № 2. – С. 18–19.
