Сергій Пілютиков: творче перехрестя

0
Share Button

У залі Національної спілки композиторів України відбувся концерт із нагоди 50-річного ювілею композитора Сергія Пілютикова

На сцені виступав Ансамбль нової музики «Рикошет» під орудою Вікторії Рацюк, а також окремі учасники цього колективу. Шістнадцять років тому саме Сергій Пілютиков створив «Рикошет», який за час існування здобув репутацію презентанта найцікавіших творів сучасних українських композиторів, брав участь у концертах і фестивалях по всьому світі й здійснив чимало світових прем’єр. Отже, йшлося також про своєрідне «повноліття» ансамблю.

Програма мала заголовок «Перехрестя», що здалося дуже доречним, з огляду на різноманітність музичних жанрів, складів виконавців, емоційних станів і синтезованих воєдино видів мистецтва, які було представлено того вечора. Виступи музикантів супроводжувалися блискучими пластичними етюдами у постановці Ольги Кебас, читанням поезій Шарля Бодлера французькою мовою, сценографічним оформленням, діалогами композитора із ведучим, інтерактивним спілкуванням з аудиторією та привітаннями від Спілки композиторів.

Такий формат концертів є не зовсім звичним для вітчизняного слухача, але напрочуд цікавим. На концерті був присутній композитор Олександр Щетинський. Саме в його класі у Харківському інституті мистецтв (тепер Харківський національний університет мистецтв) імені Івана Котляревського Сергій Пілютиков навчався премудростям композиції і на сьогодні вже встиг стати лауреатом численних міжнародних премій.

Програма складалася з восьми творів, першим із яких була «Пастораль» для кларнета соло у виконанні Олексія Бойка та трьох артистів пластичної драми. Музика, що народжується з тиші й відходить у тишу – такою є концепція цього твору. Далі прозвучав твір для камерного ансамблю «Крізь кольорове скло».

Із плином часу концерт дедалі більше набував рис хепенінга. Постановка наступного номера – «Фуете» для скрипки соло в інтерпретації Андрія Павлова – зачарувала глядачів цілковитою темрявою, поодинокими променями світла й балетною пачкою, освітлюваною примарними ліхтариками.

Згодом прозвучали квінтет і «Казка» для фортепіано, яку виконала Діна Писаренко. Далі на черзі була «Сварка» для скрипки, фортепіано й трьох артистів пантоміми. Це своєрідна «соціальна сценка», де наприкінці родинної суперечки жінка-піаністка жбурляє у чоловіка-скрипаля цілий стос нотних аркушів.

Pilutikov2

Завершили програму Концерт для скрипки та камерного ансамблю «Жало» й п’єса «Фенікс», написані спеціально для ансамблю «Рикошет». Щодо «Жала», то цей твір спричинився до появи «знаку долі». Під час розучування музики до виконавця прилетів джміль і сів на ноти.

А «Фенікс» був «найсвіжішим» із опусів автора, представлених у рецензованій програмі. Його виконання у ювілейній імпрезі стало четвертою за ліком появою композиції на естраді. Саме «Фенікс» справив найсильніше, сказати б, приголомшливе враження на слухачів. Яка сила і потужність струменіла в його співзвуччях! Це справді – «тисячовольтна» музика.

Якщо ж говорити про те, який твір Сергія Пілютикова загалом є найновішим із усіх його творів, то це – Концерт для скрипки з оркестром, котрий того вечора не звучав. Сподіваймося, що український слухач зможе його невдовзі почути.

У Сергія Пілютикова є ще одна іпостась – кілька років поспіль він був директором міжнародного фестивалю «Форум музики молодих».

Пілютиков звик служити одразу кільком музам: адже за фахом він ще й історик. До того ж, він викладає у дитячій музичній школі, а також є секретарем правління Національної спілки композиторів України.

Матимемо надію, що музика митця й надалі радуватиме нас.

Олександр МОСКАЛЕЦЬ

Фото з архіву композитора

Share Button