Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України

120
Share Button

В останній день листопада у Дипломатичній академії імені Геннадія Удовенка при МЗС відбулася презентація виставково-просвітницького проекту «Світовий тріумф “Щедрика” – 100 років культурної дипломатії».

Виставка постала внаслідок співпраці різних інституцій та науковців: Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Українського центру культурних досліджень і особисто автора проекту Тіни Пересунько. Основу експозиції склали документи з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Її зміст планується поширити за кордоном через дипломатичні установи завдяки колегам з Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка.

Відкриття виставки відвідав Міністр культури України Євген Нищук, який у вітальному слові зазначив, що Українська Республіканська Капела, виконуючи культурну місію УНР за кордоном, дала понад 600 концертів у 17 країнах Західної Європи, Північної і Південної Америки. Українська музична місія зібрала тоді понад тисячу відгуків у світовій пресі. На адресу Олександра Кошиця, як керівника державної культурної інституції УНР, надходили листи від президентів, міністрів, директорів музичних академій.

Королева Бельгії Єлизавета, відвідавши концерт українського хору, казала: «Вперше таке чую. Мої симпатії на боці українського народу». Президент Мексики Альваро Обрегон теж був у захваті: «Вперше в житті шкодую, що не маю однієї руки і не можу вам аплодувати». Серед відгуків, які друкувалися в німецькій, французькій, польській, бельгійській пресі були й такі: «Культурна зрілість України має стати для світу легімітизацією її політичної незалежності»( Відень, 7 серпня 1919 р.), «До України мені було цілком байдуже, але тепер я ладен скрізь відстоювати мистецтво цієї країни» (Гаага, 24 січня 1920 р.), «Жодна пропаганда не може бути ефективнішою для визнання української нації» (Париж, 6 лютого 1920 р.).

У травні 1919-го на одному з концертів у Празі відбулася європейська прем’єра «Щедрика» в обробці Миколи Леонтовича. А у жовтні 1921 року ця старовинна щедрівка у виконанні Українського Національного Хору звучить зі сцени Карнегі Холу у Нью-Йорку. Відтоді мелодія, яка звучала на наших теренах із дохристиянських часів, полинула світом, а текст пісні переклали англійською, німецькою, фламандською та багатьма іншими мовами. Тільки аж тепер світ дізнається, що це українська щедрівка.

Музикознавець Валентина Кузик і автор проекту Тіна Пересунько під час презентації збірника «Світовий тріумф “Щедрика”. 100 років культурної дипломатії в Україні»

Ініціатором турне був Голова Директорії УНР Симон Петлюра. Саме за його особистим дорученням Музичний відділ Головного управління мистецтв і національної культури УНР на чолі з композитором і диригентом Кирилом Стеценком та Олександром Кошицем розробив Закон «Про утворення Української Республіканської Капели» та організував її подорож у країни Західної Європи. Цікаво, що сотня співаків, які були на конкурсній основі прийняті до капели, зараховувались на державну службу і сприймали виконання дорученої мистецької місії як служіння народу України. Авторка проекту, старший науковий співробітник Українського центру культурних досліджень Тіна Пересунько розповіла, що в документах закордонних гастролей Капели завдання, які виконувала «мистецька сотня УНР» визначалися як «перша музично-дипломатична місія України на закордонній арені», «пропаганда української ідеї між чужоземцями»», «висока місія агітації за утворення Самостійної Української Народної Республіки на Мировій Конференції». До того ж українські музичні презентації супроводжувалися гуманітарною місією – капела патронувала соціальні проекти, давала благодійні концерти на користь робітників, поранених, дітей-сиріт, Міжнародного товариства Червоного Хреста.

Про важливість продовження культурної дипломатії вже в наш час на відкритті виставки говорили заступник директора академії Наталія Шульга, доктор історичних наук Ігор Гирич, директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.

У своєму житті ми часто переконуємось, що українська пісня і музика є надзвичайно важливим чинником для позитивного іміджу нашої країни у світі: «Я співаю, отже я існую!». Тому таким важливим в боротьбі України з «гібридним руським миром» є те, що за сприяння МЗС України двісті примірників збірника архівних документів, виданого в рамках проекту, помандрують до дипломатичних установ та українських осередків за кордоном.

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

На центральному фото: на відкритті виставки. Зліва направо: куратор і автор проекту Тіна Пересунько, Міністр культури Євген Нищук, виконавчий директор Українського культурного фонду Юлія Федів.
Фото надані автором статті

Share Button