Пленер у середовищі майстрів образотворчого мистецтва передбачає процес діяльності митців просто неба, в оточенні багатства образів, кольорів і сонячного світла
Міжнародний пленер під промовистою назвою «Розмаїття культур» у Дрогобичі вперше відбувся в 2018 році. Автором ідеї був директор місцевої художньої школи Ігор Шимко. Минув певний час, відбувся вже Восьмий пленер, що збагатився новою якістю – музикою. Утретє дрогобицький пленер має назву «Джаз-пленер», що суттєво відрізняє його від десятків подібних акцій, які проводяться в Україні та світі.
Ця відмінність полягає в тому, що образотворче мистецтво віддзеркалює сенс Простору, а музика – Часу. Унікальність і неповторність нинішнього статусу пленеру в Дрогобичі диктує оновлені погляди на поняття культури: десь у зародку «розмаїття культури» віщувало симбіоз-діалог простору та часу. А, крім того, проведення пленеру в останні дні серпня символічно присвячено синові Дрогобиччини – Іванові Франку…
Від початку у пленері беруть участь майстри пензля і різця, представники України та зарубіжжя. Напевно, у декого з них у душі нуртував не лише візуальний образ, – часом він огортався музикою. Не втримаюсь, щоб не перечислити художників Першого міжнародного пленеру 2018 року. Дехто з них дотепер продовжує брати участь у цих акціях, відкриваючи нові мистецькі барви Франкового краю. Це – Ярослав Баландюх, Богдан Бринський, Сергій Булко, Богдан Гладкий, Дмитро Гунц, Ярослав Данилів, Михайло Дирбавка, Олександр Дмитренко, Анатолій Мельник, Левко Микитич, Олександр Певсе, Богдан Савицький, Володимир Сандюк, Левко Скоп; гості з Польщі – Ельжбєта Весолкін, Войцех Загорскі, Александра Цєпєловська-Табіш…
Знакове й популярне мистецтво – джаз – уже понад 100 років упевнено крокує по планеті. Як одне з найпоширеніших, воно віддавна володіє особливими рисами. Породжений в Америці, джаз наповнився різними національними та культурними нашарованнями, що зробило його для багатьох цікавим і привабливим. Не дивно, що в Дрогобичі, де різні види мистецтва мають непересічні здобутки, кілька років тому виникло оригінальне дійство – джаз-пленер.
Як згадувалося, пленер – сфера образотворчого мистецтва – передбачає індивідуальну творчість художника просто неба, коли теми й образи народжуються спонтанно, ніби без попередньої підготовки. А в мистецтві джазу – індивідуальному чи ансамблевому – основним струменем є імпровізаційність, уміння творити музику одразу, подібно до образотворчості, де картина формується майже в довершеному вигляді.
Серед багатьох жанрів і видів музичного мистецтва джаз, звичайно, має особливу нішу, але, як і в інших мистецтвах, він передбачає вільне висловлювання митця, є підтвердженням його свободи. Пригадаю слова одного з відомих митців, фундатора Дрогобицького малярського мистецтва (перший директор художньої школи) Петра Гейдека (1941–2016): «Сенс мистецтва взагалі і малярства зокрема полягає в розумінні Буття».
Пленер 2025 року відкрився виставкою відомого художника зі Львова Ігоря Гавришкевича. Митець-патріот, громадський діяч, що філософськи осмислює Буття в національному контексті, має усталений погляд на історію, культуру та духовні цінності української нації, висловився дуже виразно: «Бути українцем замало, треба відчути причетність до рідного краю».
Серед учасників-художників пленеру були Роман Патик (відбулася виставка його творів у ті ж дні в Палаці мистецтв); С. Булко, Л. Микитич, А. Жук, А. Ковач, Б. Бринський, О. Дмитренко, В. Сандюк, Я. Шимін, О. Мандюк… У кожного можна побачити талант, відчуття кольору, образність в тому чи іншому тематичному вияві, базованому на баченні краси Дрогобиччини, – усе на основі професійної майстерності та завзяття. Як не пригадати скульптора з Чехії Владо Рошканіна та художника Мірослава Цаповшака зі Словаччини (він у Дрогобичі вже не вперше).
Якщо художники творили композиції індивідуально, то музиканти джазової сфери, як це властиво цьому мистецтву, музикували в ансамблях. Серед музикантів – відомі імена джазового світу. Володимир Соляник із Києва – український джазовий музикант, піаніст-віртуоз, педагог (професор Київської муніципальногї музичної академії імені Рейнгольда Глієра, народний артист України) володіє різноманітними джазовими стилями – класичний джаз, блюз, ф’южн та ін. Свою майстерність Володимир Соляник підтвердив виступами із такими зірками світового джазу, як Чик Коріа, Дон Пуллен, Ральф Патт та ін. Така участь джазменів у міжнародному контексті є необхідною умовою мистецтва, її демонструють також інші гості Дрогобича (щось подібне діється у творчості художників, які можуть малювати в Парижі, Венеції та ін.).
Сергій Крашенінніков уже не вперше в нас – джазовий музикант із Черкас, організатор джазових фестивалів у своєму місті («Черкаські джазові дні», «Джаз-Диліжанс»), не раз брав участь у джаз-фестивалях Голландії, Німеччини, Польщі тощо. Майстер джазових течій – акустичний, фрі-джаз, ф’южн – Андрій Арнаутов чудово вписався разом із Миколою Кириловим у музичні дійства для слухачів Дрогобича. Їм допомагали студенти з Києва та Дрогобича – Денис Лизогуб і Дмитро Мигаль та пару інших, котрі обіцяють і надалі зростати в опануванні вершин джазової музики.
Здавалось би, у джаз-пленері два різні мистецтва існують, не перетинаючись. Але практика Дрогобицького пленеру підтверджує, що іноді відбувається інакше. Відомо, що в одній особі можуть бути виявлені численні здібності. У світовій історії є приклади співіснування музики і живопису, пригадуються імена литовця Мікалоюса Чюрльоніса чи українця Святослава Крутикова – прикладів може бути більше. В Дрогобичі були «чисті» художники і, відповідно – музиканти. Але творчий дух залучає до взаємодії: деякі художники брали до рук музичні інструменти, а музиканти пробували себе у візуальній сфері: так і утворилася картина, яку намалювали сміливці-музиканти…
Продовжуючи славні традиції Дрогобича, Джаз-пленер «Розмаїття культур 2025», підтверджує значення мистецтва і культури в Україні.
Володимир ГРАБОВСЬКИЙ
Фото надані автором статті
