Головне свято країни День незалежності Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою диригента Віктора Олійника запрошує відзначити концертом української музики
Музичне ХХ століття у різні періоди історії постане крізь призму творів Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Левка Колодуба й Івана Карабиця.
Перший концерт для оркестру Івана Карабиця (1945–2002) написано 1981 року до 1500-річчя заснування Києва, звідси й назва твору: «Музичний дарунок Києву». Це зразок майстерного поєднання принципів концертності й симфонії. Композитор тут вдається до оригінальних діалогічних форм: з одного боку – діалог між контрастними оркестровими групами, а з іншого – діалог інструментів мідної групи. Твір є також своєрідним музичним портретом міста, в якому жив і працював Іван Карабиць.
Перша українська рапсодія Левка Колодуба (1930–2019), яскравого українського симфоніста, створена 1960 року. Поринувши з головою у модну тоді «нову фольклорну хвилю» (що розвивалася паралельно з авангардною течією), Колодуб написав колоритний твір, базований на фольклорі західного карпатського регіону.
Моторошна історія пов’язана з фільмом «Тарас Шевченко» режисера Ігоря Савченка, автором музики до якого був Борис Лятошинський (1894–1968). Стрічка із Сергієм Бондарчуком в головній ролі вийшла у всеукраїнський прокат до 90-річчя від дня смерті Кобзаря 17 грудня 1951 року, рівно через рік по смерті режисера, який не встиг завершити роботу.
За офіційною версією 44-річний Ігор Савченко помер від серцевого нападу. Незакінчену режисерську версію «Шевченка» перед прокатом показали «великому кінокритику» Сталіну і той висловив до фільму кільканадцять зауважень. Ніхто не наважився повідомити вождю, що режисер помер, тож картину доводили до випуску учні й асистенти Савченка, враховуючи, звісно, всі зауваги Йосипа Віссаріоновича.
Заідеологізована картина була відзначена 1952 року почесним дипломом на кінофестивалі у Карлових Варах. А оригінальний перший варіант фільму, що нібито зберігається у російському Держфільмофонді, й досі ніхто не бачив…
Щодо музики Лятошинського, створеної для фільму, то композитор згодом переробив її у сюїту. Цей твір і звучатиме у програмі за сприяння Фундації Лятошинського.
На завершення прозвучить віртуозний Концерт для фортепіано з оркестром Левка Ревуцького (1889–1977), сольну партію виконає піаніст Роман Рєпка. Роботу над Першим концертом, присвяченим Рейнгольдові Глієру, Ревуцький розпочав ще у 1930-ті роки. Втім твір не раз трансформувався, має кілька авторських редакцій (остання датована 1963-м).
У пропонованій програмі концерт пролунає у першій редакції, яку відновив саме Роман Рєпка. Вона вважалася втраченою, і піаніст став у 2011 році її першим виконавцем.
За матеріалами пресрелізу
