17 – 19 травня у Києві відзначатимуть 150-річчя Еріка Саті. Вперше в Україні прозвучать твори, що принесли Саті світову славу та репутацію одного з найексцентричніших композиторів

«Я народився занадто молодим у занадто старі часи», – казав він про себе. Хоча, відчуття існування у «не своєму» часі зазвичай властиве митцям двох протилежних типів: одні мислять себе у минулому, інші – як Саті – спрямовані у майбутнє.

Саті – єдиний в історії музики композитор, котрий дуже засмутився, коли на концерті, де виконувалася його «Меблювальна музика», слухачі уважно сприймали твір, а не розмовляли між собою чи походжали залою, як закликав до цього сам автор. Адже, вважав Саті, музика не завжди повинна вимагати уважного, зосередженого сприйняття, а цілком може існувати як ненав’язливий звуковий фон, як меблі чи шпалери у кімнаті.

Він писав свої нотні скіци червоними чорнилами, давав чудернацькі назви творам (чого варті хоча б «Три п’єси у формі груш», «Бюрократична сонатина», «Уїдливі перешкоди» чи «Засушені ембріони»!), не забуваючи й про ремарки для виконавців у тексті (на кшталт «Бас легато, ви згодні?», «Уявляйте дерева, схожі на великі потворні гребінці», «Помірно, благаю вас»). Створював музику для ще молодого тоді кінематографа (не до прокатних мелодрам та комедій, а до авангардних авторських стрічок, що й нині можуть давати інтелектуальну поживу теоретикам та практикам візуальних мистецтв). Згідно його вказівок, у п’єсі «Vexation» («Подразнення» чи то «Затьмарення», є варіант – «Досада») невеличкий мотив має бути повторений 840 разів, а звучання п’єси розтягується таким чином майже на добу. Київські меломани матимуть змогу почути його повну версію (!), у втіленні якої братимуть участь 24 піаністи. Гадаю, непогано узяти із собою килимок – для медитації.

Музичний примітивізм, minimal music, ambient, «нова простота» – усі ці напрямки, поширені і впливові у ХХ столітті й донині, так чи інакше виросли із грядки дивакуватого садівника. Нинішній слухач, знайомий із музикою Джона Кейджа, Філіпа Гласса, Браяна Іно, Тору Такеміцу, звиклий до трьохакордових поп-хітів, навряд чи сприйматиме опуси Саті як екстравагантні. Але 100 років тому, на тлі крайнощів експресіонізму, після розкошів імпресіонізму та пізнього романтизму ця ясність і простота справді могли здаватися дивними «засушеними ембріонами». Аж надто незвичним було усе, що він пропонував. Тому, мабуть, і страхувався таким незвичним іміджем.

Віддати шану Ерікові Саті у звичний і водночас – не зовсім звичний спосіб вирішили музиканти київського проекту експериментальної музики «Supremus» гітаристи Дмитро і Сергій Радзецькі, залучивши оркестр «Armonia Ludus» (диригент – Михеїл Менабде), музичного критика Любов Морозову (розповідатиме про Еріка Саті), піаністку Діну Писаренко (гратиме його фортепіанні твори) та джазове Alex Fantaev Trio (обіцяє джазові кавери на музику Саті). Найцікавіше, що і глядачі, котрі завітають на Satie Open Stage, зможуть взяти участь у виконанні його музики.

За підтримки Агенції «УХО» та Інтернет ТБ «BeTV»

Локація – «Плівка» (3-й поверх), Центр Довженка на вул.Васильківській, 1

Вхід вільний!!!

17 травня, 19:00

Оркестр «Armonia Ludus» (диригент – Михеїл Менабде), Діна Писаренко (фортепіано)

Музика з балету «Парад»

«Меблювальна музика»

Твори для фортепіано

Кінофільм «Антракт» («Entr’acte», 1924) із музикою Е.Саті

18 травня, 15:00

«Vexation»

24 піаністи, 24 години

19 травня

Satie Open Stage

18:00 – «Психований композитор друкарських машинок і тріщалок» (лекція Любові Морозової)

19:00 – Satie Open Stage

20:00 – Alex Fantaev Trio грає Саті

Юлія ПАЛЬЦЕВИЧ