Український передзвін: карильйон і бандура

82

Унікальний мистецький проєкт, реалізований карильйоністкою Іриною Рябчун і квартетом бандуристок «Ґердан» під керівництвом Віолетти Дутчак спільно з телеканалом РАІ

Концертний тур містами України митці присвятили 30-й річниці відновлення української державності. Він охопив десять міст України: Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Гошів, Коломия та Івано-Франківськ, Запоріжжя, Чернігів, Калуш і Долина.

Поєднання західноєвропейського карильйона та української бандури не має аналогів в Україні й світі, що характеризує проєкт «Український передзвін» як дійсно новаторський. До того ж, 2021 року він виборов грант Українського культурного фонду за програмою «Інноваційний культурний продукт. Музика».

Ідея поєднати звучання карильйона та бандури належить кандидатці мистецтвознавства, старшій викладачці Київської академії мистецтв, лауреатці міжнародних конкурсів Ірині Рябчун.

– Ірино Володимирівно, ви – єдина в Україні дипломована карильйоністка. Де саме готують професійних виконавців на цьому європейському інструменті?

– Я граю на карильйоні з 2007 року. Навчалась у бельгійського карильйоніста і композитора Йозефа Хаазена спершу в Санкт-Петербурзі, згодом (2014–2018) у Бельгійській королівській школі карильйона імені Жефа Денейна. Вже під час студіювння активно виступала, адже студенти з перших місяців мають виконавську практику разом із викладачами. За цей період було реалізовано ряд мистецьких проєктів у Бельгії, Нідерландах, Литві, Польщі, Україні. Моїми першими промоціями стали вісім сезонів літніх концертів у Софії Київській, далі були концерти в Будинку вчених (Київ) і замку Потоцьких (Івано-Франківськ). Для цих і подальших проєктів я створила карильйонні програми, що включали як класичні твори, так і сучасні композиції зі звучанням симфонічного оркестру. Ці фонограми я створила і записала власними силами.

– Як виникла ідея створити ансамбль із карильйона й бандури – національного музичного інструмента українців?

– Карильйон має надзвичайно гучний звук. Попри це, в Європі та Америці його звучання поєднують із вокалом, струнними інструментами, камерним оркестром. Маючи певний досвід гри у різних складах, 2018 року я з ентузіазмом відгукнулася на запрошення до творчої співпраці відомої бандуристки й дослідниці Віолетти Дутчак. Із її квартетом бандуристок «Ґердан» ми представили поєднання звучання карильйона й бандури учасникам і глядачам ІV Міжнародного фестивалю дзвонового та карильйонного мистецтва «Дзвони Ясної Гори єднають усіх» у місті Гошеві на Франківщині. Для цього виступу я спеціально зробила аранжування для карильйона твору з репертуару ансамблю.

Ірина Рябчун разом із творцями українських карильйонів – братами Сергієм і Леонідом Ботвінками – є співзасновником і постійною учасницею Гошівського міжнародного фестивалю, де експериментальне поєднання багатодзвонового інструмента й багатострунної бандури пройшло успішну апробацію. На думку Ірини Володимирівни, карильйон і бандура мають дещо спільне у природі звука, що виражається в дзвінкому звучанні, атаці звука (удар і щипок відповідно), довгому звуковому шлейфі, збігові обертонового ряду тощо. Такої ж думки дотримувались брати Ботвінки.

«Дзвони карильйона в чомусь співзвучні з бандурою», – зауважив в одному з інтерв’ю майстер Леонід Ботвінко, котрий разом із братом створив ці інструменти на дзвіницях Михайлівського Золотоверхого монастиря, церкви Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі, пересувний карильйон. До слова, створення останнього уможливило виступи митців не тільки у містах, де є такий стаціонарний інструмент (Київ, Гошів, Коломия).

Наступне запрошення до співпраці ініціювала Віолетта Дутчак – докторка мистецтвознавства, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, керівниця квартету бандуристів «Ґердан». До складу університетського колективу також входять талановиті бандуристки Надія Вівчарук, Світлана Матіїшин і Наталія Федорняк.

– Віолетто Григорівно, як створювався репертуар проєкту і в чому особливість аранжувань для такого складу?

– Появі спеціального репертуару для такого унікального тембрового поєднання ми приділили особливу увагу. Проєкт присвячено 30-літтю відновлення української незалежності, тож програму склали суто українські твори – фольклорні та авторські. Крім того, вона охоплює інструментальні та вокально-інструментальні композиції різних стилів, епох і жанрів – від пісні, молитви, канта до сучасної авторської музики Віктора Степурка, Лесі Горової, Оксани Герасименко, Руслани Лісової, Святослава Вакарчука та інших. Ми разом з Іриною Рябчун відбирали для проєкту твори, які б враховували потрібні для досягнення балансу звучання нерівномірних за силою звука інструментів і голосів тонкощі. Карильйон має як солюючу партію у композиціях, так і контрапунктичну, комплементарну, звукозображальну.

– Як проходили репетиції під час підготовки до концертного туру?

– Для формування концертної програми спільні репетиції були необхідні й для того пані Ірина приїздила до Івано-Франківська. Силу звучання карильйона, на відміну від бандури, виконавець змінити не може. Втім висока майстерність карильйоністки дозволила нівелювати різницю у звуковидобуванні дзвонового інструмента й струнного. Значний професійний досвід мисткині дозволив створити яскраві аранжування партій карильйона. Непросто було збалансувати його звучання з чотирма бандурами і голосами ще й в умовах виступів на відкритих майданчиках, часто без зорового контакту з карильйоністкою. Проте професійне технічне звукове оснащення і супровід музикантів телеканалом РАІ (директор Андрій Русиняк), команда якого вже не вперше реалізовує культурні проєкти за підтримки Українського культурного фонду, дозволило нам успішно подолати ці технічні труднощі й уже на перших репетиціях швидко досягнути ансамблевої злагодженості звучання карильйона, чотирьох бандур і голосів.

Ірина Рябчун підкреслила важливе значення вокальних партій у переважній більшості музичних номерів концертної програми. На її думку, яскраві проникливі голоси професійних бандуристок надавали особливого змісту й ефектності живому українському слову, «доносили його не тільки до вух слухачів, а й до їхніх сердець».
Киянам пощастило почути дві програми концертного туру. Перший концерт відбувся 29 серпня на майданчику біля карильйона Церкви Святого Миколая Мирлікійського на Аскольдовій могилі. Вдруге дивовижне звучання карильйона й квартету бандуристок об’єднало киян, які прийшли 26 вересня до Михайлівського Золотоверхого собору.

Програма мала не тільки національне, а й духовне забарвлення. Включені до неї інструментальні транскрипції хорових композицій «Буде ім’я Господнє» (Дмитро Бортнянський) і «Благослови, душе моя, Господа» (Кирило Стеценко), вокально-інструментальні твори «Молитва за Україну» (Микола Лисенко), «Укріпи нас, любов» (Тетяна Саматі-Оленєва і Зоя Ружин), «Не твоя війна» (Святослав Вакарчук) набули особливої актуальності у період відзначення 30-ї річниці відновлення української державності.

Усі концертні виступи відбулися у супроводі високопрофесійної майстрині слова, артистки Івано-Франківської філармонії, незмінної ведучої проєкту Христини Кобильчук. Її влучні коментарі створювали піднесену творчу атмосферу, допомагали нівелювати технічні паузи, сприймати кожен твір на одному подиху.

Проєкт «Український передзвін. Карильйон і бандура» не тільки подарував безліч позитивних емоцій слухачам, а й створив новий образ у сучасному українському музичному мистецтві. Трансляція і поширення в інтернет-мережі аудіо- і відеозаписів концертів дозволить залучити аудиторію з усього світу. Все це, безсумнівно, матиме довгострокові результати реалізації унікального проєкту й позитивно вплине на популярність західноєвропейського карильйона та української бандури.

Тетяна ЧЕРНЕТА