Наталію Пономарчук, одну з найвидатніших диригенток сучасності, прагнуть бачити за пультом на своїх сценах провідні європейські філармонії та оркестри. Після аншлагових концертів із Лондонським філармонійним оркестром маестро знов диригуватиме легендарним Київським камерним оркестром
24 березня публіку запрошують на вишуканий концерт із творів композиторів XIX–XX століть. Звучатимуть романтичні серенади для струнних англійця Едварда Елгара та чеського композитора Антоніна Дворжака, а серцевиною програми стане «Любовна сюїта» фінського романтика Яна Сібеліуса.
В Україні Наталія Пономарчук стала відомою завдяки популяризації творчості українських композиторів. Зараз вона привозить до Києва європейську музику, раніше невідому в Україні.
Диригентка відкрила для себе музику Едварда Елгара під час роботи асистенткою у London Philharmonic Orchestra. Вона захотіла поділитися своєю пристрастю до музики британського композитора і звернулася до Товариства Елгара.
Тож сьогодні вже маємо прем’єрне виконання у Києві Симфонії № 1 під орудою маестро Пономарчук, яке відбулося у грудні 2023 року. 27 березня на сцені Колонного залу Національної філармонії України – прем’єра Симфонії № 2 у програмі «Моцарт – Елгар. Національний симфонічний оркестр України».
У концерті ж 24 березня послухаємо Серенаду для струнних мі мінор – ранній твір Елгара на три короткі частини, яка вже стала доволі популярною серед музикантів камерних оркестрів та однією з найчастіше записуваних його композицій. Сам Елгар стверджував, що це – перша його композиція, якою він дійсно задоволений. Опус присвячено приятелю автора, майстру з виготовлення органів і захопленому музиканту-любителю Едварду В. Вінфілду, який завжди підтримував товариша.
Серенаду для струнних мі мажор Антоніна Дворжака було завершено протягом двох тижнів навесні 1875 року. Її атмосфера відображає вдалий період у житті композитора: Дворжак насолоджувався першими успіхами на концертній естраді, а також йому вдалося отримати державну стипендію.
Твір є документом виняткової прихильності композитора до малих форм. У п’яти коротких частинах, чітко побудованих навколо триголосної пісенної форми, він за допомогою багатої образності розкриває цілісний тематичний матеріал. Музика «Серенади» ллється легко й природно, з відчуттям безпосередності, її характер ідилічний і спокійний. Серенада мі мажор – один із найпопулярніших і найчастіше виконуваних творів композитора.
Серцевиною програми стане «Любовна сюїта» / Rakastava фінського романтика Яна Сібеліуса, яка була натхнена збіркою народних текстів Еліаса Льонрота. У сюїті, в основі програми якої лежить типово романтичний любовний трикутник, композитор розробляє тип «північної» лірики. Незвичайним є додавання до струнного камерного оркестру ударних інструментів – литавр і трикутника (не любовного, а музичного інструмента).
«Ракастава» складається з трьох частин: І. Кохана; ІІ. Шлях закоханих; ІІІ. Добрий вечір, моя кохана… прощавай! Це – дуже особистісний твір, надзвичайно романтичний та елегійний, написаний композитором в улюбленому маєтку під Гельсінкі на початку ХХ століття…
До речі, Сібеліус часто диригував сюїтою разом зі своїми симфоніями, тому що твір «захоплював публіку».
За інформацією пресрелізу
