Минуло понад шість місяців жорстокого широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Йде дев’ятий рік загарбницької московсько-української війни, тяжких боїв, утрат, бомбардувань, руйнацій. У них наші мужні захисники і захисниці, Збройні Сили України, добровольці, волонтери при фінансовій, моральній і збройній підтримці української держави, народу і світового співтовариства на сучасному етапі звитяжно боронять державу, відстоюють наші духовні й національні цінності.
Упродовж багатьох століть національно-визвольних змагань український народ черпав силу духу, велике душевне оновлення і натхнення із молитов і народної пісні, створюючи її часто на полі бою. Так зародилися думи, історичні, козацькі зразки народної творчості, які оспівували звитяги й життя козацької доби, стрілецькі пісні, сформовані на народних традиціях, – унікальні мистецькі свідчення епохи і визвольних змагань українського січового стрілецтва, повстанські пісні, що відображають важливий етап в історії боротьби українського народу за національне визволення і незалежність.
Сьогодні твориться нова героїчна сторінка української історії. Переспівуються відомі народні пісні, формується новий внесок у фольклорну скарбницю народу.
На п’ятому році війни, а саме 2019-го вийшов друком «Співаник українського вояка» у зручному кишеньковому форматі (Львів, 2019. 306 с.). Завдяки йому книжечка може супроводжувати воїнів на полі бою і стати доброю духовною і морально-естетичною підмогою у буремні хвилини.
Автором ідеї став св. пан Богдан Якимович (1952–2022) – доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв та кафедри історичного краєзнавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, провідний науковий співробітник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, голова Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України («Україна-Світ»).
Співаник опублікований в упорядкуванні кандидатки історичних наук, викладачки-методистки Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької Наталії Кобрин і Богдана Якимовича. Рецензенти видання – докторка мистецтвознавства, професорка, завідувачка кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Любов Кияновська і член правління НСКУ, голова Дрогобицької організації НСКУ, викладач Дрогобицького музичного фахового коледжу імені Василя Барвінського Володимир Грабовський.
Доречно зауважити, що в науковій спадщині професора Богдана Якимовича, окрім низки бібліографічних видань, публікацій, нарисів, покажчиків, чимало монографій, статей, пов’язаних зі становленням і українізацією Збройних Сил України. Одним із перших стало видання «Російсько-українського словника для військовиків» авторства Андрія Бурячка, Мар’яна Демського і Богдана Якимовича (Київ–Львів, 1995). До нього ввійшло близько 32 тисяч слів, «серед яких 10900 – реєстрові слова, а 20700 – це стійкі словосполуки, перекладені українською мовою» (Російсько-український словник для військовиків: майже 32 тис. слів і словосполук / А. Бурячок, М. Демський, Б. Якимович; відп. ред. Д. Гринчишин. Київ; Львів, 1995. С. 6).
Виданий у перші роки відновлення незалежності України, словник був скерований «для задоволення і покращення мовленнєвої практики українських військовиків від рядовика починаючи і генералом закінчуючи» й відіграв велике значення у поверненні й утвердженні притаманної здавна українському війську лексики, звертань, наказів, привітань тощо. Богдан Якимович був також співавтором української редакції загальновійськових статутів ЗСУ, автором монографій «Історія українського війська» (у 2-х частинах: 1992; 1996), «Збройні Сили України: нарис історії» (1996), «Українська військова та воєнна історія» (2015), «Молитовник для українських вояків» (2015) і рецензованого «Співаника українського вояка» (2019), до коректи якого чимало праці доклав також поет і літературознавець Назар Федорак.
Співаник, адресований упорядниками «українським воїнам, які відстоюють незалежну та щасливу Україну», відкривається військовою присягою і патріотичною поезією «Ода до пісні» відомого співця стрілецької слави Романа Купчинського, рядки з якої проходять об’єднавчим тематичним зерном усього «Співаника»:
Пісне! Велична, рідна Пісне!
Розправ свої високолетні крила
В великий день!
Без тебе серце в грудях трісне.
З тобою викрешемо з серця, як з кресила
Святий огень.
І підемо, через побіду в полі,
Омиті з крови й ран, на зустріч волі.
У передмові упорядники співаника зауважили, що «Українська пісенна муза і справді впродовж багатьох століть не змовкала навіть у найважчі хвилини національного змагу… Ця книжка – неначе співана історія України від козацької доби до сучасности» (с. 7, 8).
Співаник увібрав скарби української пісні – народної і літературного походження з широкою панорамою національно-визвольних змагань. Продумана архітектоніка видання, органічна єдність проявляється у глибокому розкритті головної його мети – надихати піснею «сучасних спадкоємців національних військових традицій», усіх, хто підтримує українське військо, волонтерів, представників силових структур «у боротьбі зі споконвічним московським ворогом» (с. 9), додавати сили і мужності, гідності й патріотизму і потішати у рідкі миті перепочинку.
Відкриває пісенний блок Державний Гімн «Ще не вмерла Україна» (Михайла Вербицького і Павла Чубинського). Варто зауважити, що майже до кожної пісні упорядники намагалися подати коротку інформацію: паспортизацію фольклорних джерел, авторство і час написання пісень літературного походження, присвяти, історичні передумови написання творів.
Понад сто пісень (106) зібрані у шести розлогих розділах і подаються за абеткою: І. Патріотичні пісні, виконувані як гімни, серед яких – гімн-марш ОУН «Зродились ми великої години», який від 2018 року став гімном Збройних Сил України, твори на вірші Тараса Шевченка й Івана Франка, як також славнозвісна і сьогодні популярна пісня «Ой у лузі червона калина»; II. Маршові пісні – зібрано найвідоміші зразки від ХVII століття до сьогодення; ІІІ. Пісні козацької доби – кант «Ой зійшла зоря», історичні, козацькі пісні і твори літературного походження; IV. Пісні національно-визвольних змагань початку XX сторіччя. Січові та стрілецькі пісні – розділ увібрав 30 пісень про стрілецьку звитягу; V. Повстанські пісні, які розкривають героїзм борців за Українську Самостійну Соборну Державу в середині ХХ століття; VI. Пісні другої половини XX століття і сучасні, які оспівують новітню історію і боротьбу українського народу за свободу. Завершується співаник українським духовним гімном «Боже великий, єдиний» (Олександра Кониського і Миколи Лисенка), проводячи пісенний місточок від Державного Гімну через багатовікову героїчну історію народу до Молитви за Україну.
До співаника ввійшло також кілька пісень, написаних в останнє десятиріччя і присвячених трагічним подіям на Майдані та російсько-українській війні від 2014 року.
Примітно, що серед добірного грона авторів пісень літературного походження, введених до цього співаника, – славні імена українських композиторів і поетів минулого: Маруся Чурай, Семен Климовський, Іван Мазепа, Гордій Гладкий, Данило Крижанівський, Тарас Шевченко, Юрій Федькович, Михайло Вербицький, Павло Чубинський, Олександр Кониський, Микола Лисенко, Осип Маковей, Кирило Трильовський, Іван Франко, Костянтина Малицька, Денис Січинський, Остап Нижанківський, Богдан і Левко Лепкі, Степан Чарнецький, Григорій Трух, Роман Купчинський, Антон Баландюк, Михайло Гайворонський, Михайло Курах, Юрій Шкрумеляк, Клим Гутковський, Микола Вороний, Олесь Бабій, Василь Витвицький, Василь Заставний, Василь Пачовський, Тарас Крушельницький, Микола Сорокаліт, Василь Прийма, Степан Малюца-Пальчинецький, Іван Багряний, ГригорійКитастий, а також сучасні автори – Василь Симоненко, Андрій Малишко, Платон Майборода, Дмитро Павличко, Євген Станкович, Леопольд Ященко, Олександр Білаш, Володимир Івасюк, Богдан Гура, Тарас Петриненко, Андрій Демиденко, Олесь Дяк, Богдан Чепурко, Григорій Чопик, Андрій Машинґвер (Менцака), Олександр Яковчук, Олександр Веремчук, Валентина Авраменко, Віктор Рафальський, Оксана Максимишин-Корабель, Михайло Золотуха, Микола Петренко, Богдан Стельмах, Роман Ковальчук, гурти «Мандри», «Шабля», «Рутенія» і «Піккардійська Терція».
Меценатами першого (наклад 200 примірників) і другого (наклад 200 примірників) видань співаника стали Тарас Крайник, Кредитна спілка «Вигода» (місто Стрий) та Іван Бабійчук. Завдяки волонтерам збірочка одразу потрапила на фронт.
Проте невеликий наклад двох видань співаника не дає можливості його поширення по всьому периметру бойових дій. І на сьогоднішньому етапі важливо, щоб віднайшлися патріоти й меценати, люди з глибоким почуттям віри в переможний шлях України, щоб здійснити перевидання цього співаника солідним накладом, аби він продовжував бути одним із джерел підтримки бойового духу, віри в перемогу наших військових, став важливим засобом боротьби й на культурному фронті, допомагаючи українським захисникам запалювати іскорку в серцях і утверджувати перемогу України!
Олександра НІМИЛОВИЧ
